Частиною першою ст. 115 КЗпП і частиною першою ст. 24 Закону про оплату праці визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно, в робочі дні, в строки, встановлені трудовим чи колективним договором або іншим нормативним актом роботодавця, погодженим із виборним органом первинної профспілкової організації/іншим уповноваженим на представництво трудового колективу органом (а якщо таких органів немає — представниками, обраними трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Якщо день виплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні (частина друга ст. 115 КЗпП, частина друга ст. 24 Закону про оплату праці).Розмір заробітної плати за першу половину місяця (авансу) визначається також трудовим чи колективним договором або іншим внутрішнім нормативним документом, але він не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час, виходячи з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника (частина третя ст. 115 КЗпП, частина третя ст. 24 Закону про оплату праці). Години простою не є відпрацьованим часом, однак якщо простій трапляється не з вини працівника, законодавство зобов’язує роботодавця компенсувати працівникові втрату заробітку за такий період у розмірі 2/3 тарифної ставки чи посадового окладу. Отже, роботодавець за погодженням із представницьким органом може встановити, що під час виплати заробітної плати за першу половину місяця, окрім оплатипраці за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу), працівникам також нараховуються і виплачуються передбачені системою оплати праці та встановлені наказами роботодавця надбавки, доплати, премії, компенсації тощо пропорційно кількості робочого часу в першій половині місяця. Решта нарахованих виплат виплачується за другу половину місяця. На нашу думку, факт простою не має впливати на строки виплати заробітної плати, і роботодавець має виплачувати зарплату двічі на місяць усім працівникам, у т. ч. тим, які простоюють (щоб не погіршувати ще більше їхнє моральне та матеріальне становище).