На думку автора, відповідь на це запитання має базуватися на нормах двох статей КЗпП, а саме ст. 53 «Тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів» та ст. 56 «Неповний робочий час». За ст. 53 КЗпП напередодні святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у ст. 51 КЗпП, скорочується на одну годину як за п’ятиденного, так і за шестиденного робочого тижня. Тобто якщо читати цю норму буквально, з неї випливає, що в останній день роботи перед святковим або неробочим днем тривалість роботи не скорочується тільки тим працівникам, яким відповідно до закону встановлено скорочену тривалість робочого часу. Це працівники віком від 16 до 18 років, особи віком від 15 до 16 років, учні віком від 14 до 15 років та працівники, зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці. Також за рахунок власних коштів на підприємстві може бути встановлено скорочений робочий час для жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда. Можливо, для таких працівників робота напередодні свят не скорочується через те, що вони щодня й так працюють менше ніж інші працівники, а оплату за працю отримують в розмірі повної тарифної ставки/ повного окладу. У свою чергу працівники, які працюють у режимі неповного робочого часу (неповного робочого дня, неповного робочого тижня), оплату за свою працю отримують пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку (частина друга ст. 56 КЗпП). Але при цьому на них поширюються ті ж самі трудові права, що й на працівників, які працюють повний робочий час. Тому оскільки ст. 53 КЗпП не виокремлює категорії працівників, які працюють у режимі неповного робочого часу, можна зробити висновок, що їм так само напередодні святкових та вихідних днів робота скорочується на одну годину. До того ж звертаємо увагу, в ст. 53 КЗпП вживається термін «тривалість роботи», а не «тривалість робочого часу». Це дає підставу вважати, що законодавці навмисно його застосували, тим самим вказуючи на скорочення тривалості роботи всіх працівників (звісно, крім зазначених у ст. 51 КЗпП), незалежно від того, повний чи неповний робочий час вони працюють. Проте слід звернути увагу на позицію Міністерства соціальної політики України, викладену в листі від 28.08.2014 р. № 395/13/116-14. Зацитувавши норми ст. 51, 53 та 56 КЗпП, фахівці Міністерства доходять висновку, що «для працівників, які працюють на умовах неповного робочого часу, ця норма (про скорочення роботи. — Прим. ред.) не застосовується, тобто тривалість їх роботи напередодні святкових і неробочих днів не скорочується на одну годину».