Зарахування до стажу часу відпустки під час роботи в зоні АТО

Запитання: 
Чи входить до стажу, що дає право на щорічну відпустку, час відпустки без збереження зарплати, що була надана працівниці, яка працювала в населеному пункті в зоні АТО?
Відповідь: 
Статтею 25 Закону про відпустки визначено перелік підстав, за яких відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку за бажанням працівника. У 2015 р. Законом України «Про внесення зміни до статті 25 Закону України «Про відпустки» від 15.01.2015 р. № 121-VIII ця стаття була доповнена новим пунктом 18, відповідно до якого відпустка без збереження заробітної плати надається в обов’язковому порядку за бажанням працівника «на період проведення антитерористичної операції у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення антитерористичної операції». Зауважимо, що відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» від 30.04.2018 р. № 116/2018 (далі — Указ № 116/2018) формат «антитерористична операція» (АТО) змінено на «операція об’єднаних сил» (ООС). Нагадаємо, що відповідно до законодавства територією проведення АТО вважається територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому КМУ переліку. Власне АТО розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 р. № 405/2014 (далі — Указ № 405/2014), а перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, затверджено розпорядженням КМУ «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» від 02.12.2015 р. № 1275-р. Оскільки розпочата вона була згідно з Указом Президента України, тож і завершення її проведення має відбуватися в той самий спосіб, тобто відповідного Указу Президента. Такий висновок можна зробити, керуючись ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. № 1669-VII, де зазначено, що періодом проведення антитерористичної операції вважається час між датою набрання чинності Указом № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України, яким і став Указ № 116/2018. Проте вважаємо, що зміна формату військової операції не є підставою для скасування чи перегляду запроваджених під формат АТО гарантій, зокрема для мешканців окупованих територій. Згідно з процедурою вказана відпустка оформляється наказом керівника підприємства на підставі заяви працівника. До 30.04.2018 р. у заяві працівник мав зазначати лише дату початку відпустки, оскільки дата закінчення проведення АТО або військових дій на території України цій особі, як і роботодавцю, були невідомі. Зауважимо, що така відпустка в обов’язковому порядку надається за бажанням працівника. Це формулювання означає, що в разі відсутності бажання працівника оформляти таку відпустку роботодавець не може за власною ініціативою відправити його у відпустку. Це також означає, що працівнику не може бути відмовлено в наданні відпустки, якщо він виявив бажання її оформити, незважаючи на те що підприємство працювало на території зони АТО. Також варто наголосити, що ця відпустка надається з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, проте має обмеження: «Не більш як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО». Таке твердження означає, що працівнику, який задля збереження свого життя та здоров’я на період проведення АТО залишив цю територію, а після офіційного завершення АТО має бажання повернутися на роботу до її місцезнаходження, потрібен для цього час. Для повернення законодавець надає строк, що становить не більше ніж 7 календарних днів після завершення АТО, який включається в тривалість цієї відпустки. У даній ситуації може скластися помилкова думка, що у зв’язку із прийняття Указу № 116/2018 працівник має повернутися на роботу не пізніше 07.05.2018 р. Проте, як зазначено в Указі, АТО не закінчена, а змінено її формат. Тому, на думку автора, оскільки військові дії тривають, працівник може перебувати у відпустці без збереження заробітної плати ще певний час, доки не будуть приведені у відповідність закони, що містять абревіатуру «АТО». Відповідь на запитання щодо зарахування цього періоду до стажу, що дає право на щорічну відпустку, міститься у ст. 82 КЗпП та ст. 9 Закону про відпустки, у п. 4 яких зазначено, що час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) і йому не виплачувалася заробітна плата в порядку, визначеному ст. 25 Закону про відпустки, зараховується до стажу, що дає право на щорічну відпустку.Тож працівниця після офіційного завершення АТО (а можливо і ООС) та повернення на своє робоче місце може прохати роботодавця про надання їй щорічної основної відпустки, у тривалість якої входитиме період її перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період проведення АТО у відповідному населеному пункті з урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО.

       

© 2016 Заработная плата