До добових витрат належать витрати на харчування працівника та фінансування інших його особистих потреб у відрядженні. Таке визначення міститься в абзаці першому п. 15 розділу І Інструкції про відрядження, яка, нагадаємо, поширюється на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково фінансуються з бюджету. Нею ж визначено (п. 5 розділу ІІ), що витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівником за рахунок добових витрат. Якщо працівник, відряджений для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, за умовами запрошення безоплатно забезпечується харчуванням організаторами таких заходів або якщо вартість харчування включається до рахунків на найм житлового приміщення, проїзних документів без визначення конкретної суми, добові витрати відшкодовуються в розмірах, що визначаються у відсотках сум добових витрат для України згідно з додатком 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 р. № 98, зокрема 80 % — за одноразового, 55 % — дворазового, 35 % — триразового харчування. Забезпечення відрядженого працівника добовими за дні перебування у відрядженні є обов’язком кожного роботодавця, незалежно від того, за рахунок яких коштів — власних чи бюджетних — утримується підприємство. Тому й небюджетні підприємства також мають виплачувати відрядженим працівникам добові й, відповідно, визначитися з їх розміром самостійно, встановлюючи розмір добових або порядок його визначення у внутрішньому нормативному акті, наприклад, у Положенні про відрядження. Як правило, в такому документі узгоджуються найсуттєвіші питання, які виникають у разі направлення працівників у відрядження, й одним із них є розмір добових, що виплачуються відрядженим працівникам. Тож небюджетні підприємства в такому локальному акті (положенні, наказі тощо) можуть (але не зобов’язані) врегулювати питання розміру добових, якщо в рахунки на проживання, проїзд тощо включено витрати на харчування або за тими ж правилами, що й для бюджетників, або розробити власні. Додамо, що згідно з абзацом другим пп. 170.9.1 ПКУ, якщо відряджений працівник документально підтверджує понесені у відрядженні витрати, в т. ч. витрати на харчування, включені до рахунків на оплату за проживання, то вся фактична сума таких витрат не вважається його доходом з точки зору оподаткування ПДФО та ВЗ.