Заробітна плата - ОПЛАТА ПРАЦІ

«Дотяжка» до «мінімалки» та доплата за використання дезинфікуючих засобів

alles_gut — Wed, 01 Nov 2017 15:19:11 +0000

Запитання:

Працівник одержує доплату у відсотках до окладу за роботу з дезинфікуючими засобами. Чи враховувати таку доплату в разі «дотяжки» до рівня мінімальної зарплати?

Відповідь:

З 01.01.2017 р. мінімальна зарплата — це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Тож мінімальна зарплата тепер складається не лише з основної (тарифної) частини (посадовий оклад, тарифна ставка, ставка заробітної плати), а й з додаткової заробітної плати стимулюючого та заохочувального характеру (доплати, надбавки, інші заохочувальні виплати). У ст. 31 Закону про оплату праці визначено, які виплати не враховуються під час обчислення розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру, а саме: доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я; доплати за роботу в нічний та надурочний час; доплати за роз’їзний характер праці; премії до святкових і ювілейних дат. Зважаючи на це, до мінімальної заробітної плати, окрім посадового окладу (тарифної ставки, ставки заробітної плати), зокрема, включаються: доплати за суміщення професій (посад) і виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника; доплати за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; доплата за ненормований робочий день; надбавка за класність водіям; надбавка за вислугу років; доплата за вчене звання, науковий ступінь; виробничі премії; суми індексації. Доплата за використання в роботі дезинфікуючих засобів, роз’яснює Міністерство соціальної політики України в листі від 15.02.2017 р. № 356/0/101-17/2/2, належить до доплат за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я. Вона виплачується понад розмір мінімальної заробітної плати (понад 3200 грн), тобто в разі «дотяжки» до розміру мінімальної зарплати ця доплата до розрахунку не включається.

Главная:

Не главная

Зменшення небюджетними підприємствами суми добових на вартість харчування

alles_gut — Wed, 01 Nov 2017 15:16:11 +0000

Запитання:

Чи потрібно зменшувати суму добових на вартість харчування у відрядженні, якщо підприємство не є бюджетною установою й не фінансується з бюджету?

Відповідь:

До добових витрат належать витрати на харчування працівника та фінансування інших його особистих потреб у відрядженні. Таке визначення міститься в абзаці першому п. 15 розділу І Інструкції про відрядження, яка, нагадаємо, поширюється на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково фінансуються з бюджету. Нею ж визначено (п. 5 розділу ІІ), що витрати на харчування, вартість якого включена до рахунків на оплату вартості проживання в готелях (мотелях), інших житлових приміщеннях або до проїзних документів, оплачуються відрядженим працівником за рахунок добових витрат. Якщо працівник, відряджений для участі у переговорах, конференціях, симпозіумах з питань, що стосуються основної діяльності підприємства, за умовами запрошення безоплатно забезпечується харчуванням організаторами таких заходів або якщо вартість харчування включається до рахунків на найм житлового приміщення, проїзних документів без визначення конкретної суми, добові витрати відшкодовуються в розмірах, що визначаються у відсотках сум добових витрат для України згідно з додатком 1 до постанови КМУ від 02.02.2011 р. № 98, зокрема 80 % — за одноразового, 55 % — дворазового, 35 % — триразового харчування. Забезпечення відрядженого працівника добовими за дні перебування у відрядженні є обов’язком кожного роботодавця, незалежно від того, за рахунок яких коштів — власних чи бюджетних — утримується підприємство. Тому й небюджетні підприємства також мають виплачувати відрядженим працівникам добові й, відповідно, визначитися з їх розміром самостійно, встановлюючи розмір добових або порядок його визначення у внутрішньому нормативному акті, наприклад, у Положенні про відрядження. Як правило, в такому документі узгоджуються найсуттєвіші питання, які виникають у разі направлення працівників у відрядження, й одним із них є розмір добових, що виплачуються відрядженим працівникам. Тож небюджетні підприємства в такому локальному акті (положенні, наказі тощо) можуть (але не зобов’язані) врегулювати питання розміру добових, якщо в рахунки на проживання, проїзд тощо включено витрати на харчування або за тими ж правилами, що й для бюджетників, або розробити власні. Додамо, що згідно з абзацом другим пп. 170.9.1 ПКУ, якщо відряджений працівник документально підтверджує понесені у відрядженні витрати, в т. ч. витрати на харчування, включені до рахунків на оплату за проживання, то вся фактична сума таких витрат не вважається його доходом з точки зору оподаткування ПДФО та ВЗ.

Главная:

Не главная

Мінімальна заробітна плата і матеріальна допомога

alles_gut — Fri, 01 Sep 2017 08:42:18 +0000

Запитання:

Чи враховується до мінімальної заробітної плати матеріальна допомога?

Відповідь:

Відповідно до пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики зарплати матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, вказаних у п. 3.31) належить до фонду оплати праці як інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Не належить до фонду оплати праці матеріальна допомога разового характеру, що надається підприємством окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання. У листі від 13.02.2017 р. № 294/0/101- 17/282 Міністерство соціальної політики України зазначило, що суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги при наданні щорічної відпустки, які виплачуються у розмірі середньої заробітної плати, не враховуються до заробітної плати для забезпечення її мінімального рівня, оскільки виплачуються працівникові не за виконану ним роботу та не є елементами заробітної плати. «…Виплачуються працівникові не за виконану ним роботу та не є елементами заробітної плати…». То може на такі виплати і ЄСВ не слід нараховувати, якщо це плата не за виконану роботу та не елемент заробітної плати?

Главная:

Не главная

Грошова компенсація за абонементи в спортзал і мінімальна зарплата

alles_gut — Fri, 01 Sep 2017 08:40:06 +0000

Запитання:

Підприємство оплачує своїм працівникам абонементи в спортзали, оренду житла, лікування тощо. Чи входять зазначені виплати до складу мінімальної заробітної плати?

Відповідь:

За структурою заробітна плата поділяється на такі складові: основна заробітна плата — винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами й положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми. Деталізує складові заробітної плати Інструкція зі статистики зарплати. Зокрема, відповідно до пп. 2.3.4 цієї Інструкції до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати соціального характеру в грошовій і натуральній формі: витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна); оплата або дотації на харчування працівників, у т. ч. в їдальнях, буфетах, профілакторіях; оплата за утримання дітей працівників у дошкільних закладах; вартість путівок працівникам та членам їх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, зазначених у п. 3.2); вартість проїзних квитків, які персонально розподіляються між працівниками, та відшкодування працівникам вартості проїзду транспортом загального користування; інші виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров’я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством). Відповідно до ст. 31 Закону про оплату праці при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Таким чином, інші заохочувальні та компенсаційні виплати є складовими зарплати та мали б враховуватися для забезпечення її мінімального розміру. Та в консультаціях фахівців Мінсоцполітики можна знайти твердження, що такі виплати не залежать від (не)виконання працівником норм праці та не є оплатою за виконану працівником місячну (годинну) норму праці, а тому їх враховувати не слід.

Главная:

Не главная

Грошова компенсація та мінімальна зарплата

alles_gut — Fri, 01 Sep 2017 08:35:17 +0000

Запитання:

Підприємство виплачує працівнику грошову компенсацію за використання власного автомобіля для службових цілей. Чи належить вона до складових мінімальної заробітної плати?

Відповідь:

Ні, не належить. Відносини щодо використання автомобіля для службових цілей та виплата компенсації за таке використання — це цивільно-правові відносини, а не трудові, такі виплати не входять до фонду оплати праці.

Главная:

Не главная

Індексація доплати за роботу в нічний час

alles_gut — Mon, 03 Jul 2017 08:37:07 +0000

Запитання:

Чи індексується доплата за роботу в нічні години?

Відповідь:

Згідно з абзацом четвертим п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 р. № 1078, індексації підлягає дохід працівника, отриманий ним у вигляді оплати праці за виконану роботу згідно з тарифною ставкою (посадовим окладом) або відрядними розцінками, з урахуванням доплат, надбавок, премій,гарантійних та компенсаційних виплат, передбачених законодавством. У свою чергу доплата за роботу в нічний час належить до державних норм з оплати праці, які є обов’язковими для застосування підприємствами всіх форм власності та фізичними особами, які використовують найману працю. Це означає, що сума доплати за роботу в нічний час також має індексуватися. Розмір доплати за роботу в нічний час підприємства визначають самостійно, але відповідно до ст. 108 КЗпП він має бути не нижчим 20 % тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час.

Главная:

Не главная

Розрахунковий період для оплати відпустки в разі неповного робочого тижня

alles_gut — Thu, 01 Jun 2017 09:51:12 +0000

Запитання:

Працівник працює на умовах неповного робочого тижня. Як йому визначати календарні дні розрахункового періоду для оплати відпустки?

Відповідь:

За загальним правилом, встановленим п. 2 Порядку № 100, при розрахунку середньої зарплати для оплати часу відпусток розрахунковим періодом є 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки. При цьому в число календарних днів розрахункового періоду не входять святкові та неробочі дні, встановлені ст. 73 КЗпП, та виключається час, протягом якого працівник не працював згідно з чинним законодавством або з поважних причин і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників (частина третя ст. 56 КЗпП). Тобто за такого режиму роботи тривалість щорічної відпустки пра-цівника не зменшується. Однак урахування днів, які були для працівника неробочими у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого тижня (але не вихідними), на думку Мінсоцполітики, залежить від того, з чиєї ініціативи було запроваджено такий режим роботи. Так, якщо працівника перевели на роботу на умовах неповного робочого тижня з ініціативи роботодавця, то з розрахункового періоду виключаються дні, протягом яких працівник не працював за такого режиму роботи. Але якщо працівник працює на умовах неповного робочого тижня за власним бажанням, слід застосовувати зазначені вище загальні правила (не виключати неробочі, але не вихідні, дні). Ми ж вважаємо, що з розрахункового періоду мають виключатися дні й у тому випадку, коли неповний робочий тиждень запроваджено за згодою між працівником та роботодавцем, адже, як зазначалося вище, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

Главная:

Не главная

Виплата компенсації в разі звільнення за прогули

alles_gut — Thu, 01 Jun 2017 09:45:48 +0000

Запитання:

Працівника звільняють за прогули. За даними кадрової служби йому належить 25 днів невикористаної щорічної відпустки. Чи зобов’язаний робо- тодавець виплачувати йому компенсацію за такої причини звільнення?

Відповідь:

Частиною першою ст. 24 Закону про відпустки передбачено, що в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають неповнолітніх дітей або повнолітню дитину-інваліда підгрупи А І групи. Ця норма поширюється на всі випадки звільнення, в т. ч. за прогул. Тому у випадку, що розглядається, працівнику також має бути виплачена компенсація за невикористану щорічну відпустку. На це вказує й Міністерство соціальної політики України в листі від 01.12.2016 р. № 1624/13/84-16. Відповідно до п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100), виплата компенсації за невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю виплати такої компенсації. При цьому із розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник не працював згідно з чинним законодавством або з поважних причин і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково. І хоча за час прогулу за працівником заробіток не зберігався, прогул — це не поважна причина, а отже, дні прогулів не виключаються із розрахункового періоду. Сума компенсації розраховується шляхом множення середньоденного заробітку на число невикористаних днів відпустки. Середньоденний заробіток, у свою чергу, обчислюється як сумарний заробіток за розрахунковий період, поділений на календарні дні такого періоду. Отже, якщо працівник частину розрахункового періоду прогуляв, то середньоденний заробіток у нього вийде меншим, ніж він би працював. А як бути в разі, якщо в працівника були прогули протягом усього розрахункового періоду? У зазначеному листі Мінсоцполітики вважає, що в такому випадку середня зарплата має розраховуватися з установлених працівнику в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу, оскільки іншого порядку розрахунку середньої зарплати немає. Про особливості звільнення за прогули читайте у статті в журналі «Заработная плата» № 10/2016, с. 20.

Главная:

Не главная

Квартальна премія та мінімальна зарплата

alles_gut — Wed, 03 May 2017 07:55:42 +0000

Запитання:

Оклад працівника становить 1600,00 грн, але квартальна премія — 4800,00 грн. Якщо працівник відпрацює квартал повністю, то його заробіток в перші два місяці хоч і буде меншим мінімальної зарплати, але в цілому за квартал становитиме не менше ніж по 3200,00 грн на місяць. Чи потрібно доплачувати до мінімальної зарплати в перші два місяці кварталу?

Відповідь:

У ст. 31 Закону про оплату праці зазначено, що якщо розмір заробітної плати у зв’язку з періодичністю виплати її складових є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, проводиться доплата до рівня мінімальної заробітної плати. Тому в перші два місяці кварталу потрібно доплачувати до рівня мінімальної зарплати.

Главная:

Не главная

Новоприйнятого працівника направлено у відрядження

alles_gut — Wed, 03 May 2017 07:54:32 +0000

Запитання:

Працівника прийнято на роботу 13 березня, а вже з 3 квітня він їде у відрядження на два дні, 10 квітня — на чотири дні, 19 квітня — на три дні. Як оплачувати час відрядження? Як визначати середню зарплату?

Відповідь:

Працівникам, які направлені в службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку (ст. 121 КЗпП). Це означає, що відрядженому працівнику слід нараховувати зарплату на тих же умовах, ніби він перебуває на своєму робочому місці за місцем розташування свого підприємства, адже час відрядження — це робочий час працівника. Нараховану за цей час зарплату слід порівняти із середньою зарплатою, визначеною відповідно до умов Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100 (далі — Порядок № 100). Якщо середня зарплата виявиться вищою за нараховану, працівнику слід доплатити різницю. За умовами Порядку № 100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна зарплата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Оскільки працівник працює менше двох календарних місяців, то для порівняння середню зарплату слід розраховувати для кожного випадку відрядження окремо (за період з 13.03 по 02.04; з 13.03 по 09.04; з 13.03 по 18.04). Тобто матимемо три середні зарплати для порівняння. Лише починаючи з червня середня зарплата обчислюватиметься за останні два календарних місяці роботи (квітень – травень), що передуватимуть часу відрядження. І якщо працівник три чи чотири рази поїде у відрядження в червні, то для порівняння слід буде брати одну середню зарплату, обчислену за квітень – травень.

Главная:

Не главная