Заробітна плата - ПЕНСІЙНЕ І СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Оплата тимчасової непрацездатності під час виконання громадських робіт

alles_gut — Tue, 02 Jan 2018 14:13:27 +0000

Запитання:

Тимчасовий працівник, прийнятий на час виконання громадських робіт, захворів. Після одужання він надав листок непрацездатності. Чи оплачується тимчасова непрацездатність під час виконання таких робіт та хто має її оплатити?

Відповідь:

Частиною першою ст. 31 Закону про зайнятість громадські роботи визначено як вид суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються з метою додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб. джерел. Фінансування спрямовується, зокрема, на оплату основної та додаткової зарплати, оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності в межах дії строкового трудового договору, оплату проїзду до місця роботи та у зворотному напрямку, оплату медичного огляду тощо. Питання, хто саме фінансує організацію громадських робіт, залежить від категорії особи, що бере участь у виконанні таких робіт. Так, якщо до громадських робіт залучено безробітного або працівника, який втратив частину заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення до 50 % нормальної тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) виробництва продукції, то фінансування здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів або коштів Фонду соціального страхування. Фінансування організації інших робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел. Відзначимо також, що період участі в оплачуваних громадських роботах для осіб, зареєстрованих як такі, що є безробітними і шукають роботу, зараховується до страхового стажу для оплати листків непрацездатності для таких страхових випадків (п. 13 Порядку № 175). З особами, які беруть участь у виконанні громадських робіт, укладаються строкові трудові договори (частина четверта ст. 31 Закону про зайнятість), а також на них поширюються державні соціальні гарантії, передбачені, зокрема, законодавством про працю та зайнятість населення і загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина п’ята ст. 31 Закону про зайнятість). Отже, тимчасовий працівник, який бере участь у виконанні громадських оплачуваних робіт, на загальних підставах має право на оплату за листком непрацездатності. Але роботодавець, який працевлаштовує такого працівника, не завжди несе витрати на оплату його тимчасової непрацездатності під час виконання громадських робіт. Відповідно до п. 10 Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового та іншого характеру, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2013 р. № 175 (далі — Порядок № 175), фінансування організації громадських робіт здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, роботодавців та інших не заборонених законодавством

Главная:

Не главная

Право жінки, яка має власну дитину та дитину під опікою, на додаткову відпустку

alles_gut — Tue, 02 Jan 2018 14:11:24 +0000

Запитання:

Працівниця має свою 10-річну дитину і оформила опіку над 5-річною дитиною. Якої тривалості надавати їй додаткову відпустку?

Відповідь:

Відповідно до ст. 19 Закону про відпустки жінці, яка працює та має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері (одинокому батьку), який виховує дитину без матері, а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, встановлених ст. 73 КЗпП. За наявності кількох підстав для надання такої відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Отже, працівниця, яка виховує власну дитину віком 10 років та взяла під опіку дитину віком 5 років, має право на соціальну додаткову відпустку за двома підставами — як «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років» та як «особа, яка взяла дитину під опіку» тривалістю 17 календарних днів. Зауважимо, що право на зазначену відпустку залежить не тільки від наявності підстав, а й від віку дитини. КЗпП визначено вік дітей лише для такої категорії, як «жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років». Вік дитини-інваліда, усиновленої дитини, дитини під опікою, дитини одинокої матері (одинокого батька) не встановлено, тому слід керуватись загальними нормами законодавства. Згідно з частиною другою ст. 243 Сімейного кодексу України опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла 14 років, а піклування — над дитиною від 14 до 18 років. Виходячи з цього, працівниця, про яку йдеться, матиме право на соціальну додаткову відпустку за підставою як «особа, яка взяла дитину під опіку» до досягнення дитиною 14-річного віку. Надалі така відпустка може їй надаватись, якщо вона стане піклувальником цієї дитини. Нагадаємо, що особливості надання соціальних відпусток працівникам з дітьми розглянуто в журналі «Заработная плата» № 11/2017, с. 78.

Главная:

Не главная

Оплата дубліката листка непрацездатності

alles_gut — Tue, 02 Jan 2018 14:08:52 +0000

Запитання:

Працівник з 25 жовтня по 3 листопада 2017 р. перебував на «лікарняному», але загубив листок непрацездатності і надав його дублікат 01.12.2017 р. Чи підлягає оплаті дублікат «лікарняного»? Чи має значення, що дублікат надано майже через місяць після закінчення періоду непрацездатності?

Відповідь:

Відповідно до частини першої ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV (далі — Закон № 1105) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначені в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455). Згідно з п. 1.14 цієї Інструкції в разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності не здійснювалась. Отже, дублікат листка непрацездатності є такою ж підставою для оплати, як і листок непрацездатності. Згідно з частиною п’ятою ст. 32 Закону № 1105 застрахована особа має право на отримання матеріального забезпечення за листком непрацездатності, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців із дня відновлення працездатності. При цьому не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку (абзац другий частини четвертої ст. 32 Закону № 1105). Таким чином, у випадку, що розглядається, дублікат листка непрацездатності підлягає оплаті в розмірі, який обчислюється на час настання тимчасової непрацездатності (станом на 25.10.2017 р.).

Главная:

Не главная

Внесення «чорнобильської» відпустки до графіка відпусток

alles_gut — Tue, 02 Jan 2018 14:06:23 +0000

Запитання:

Чи потрібно вносити «чорнобильську» відпустку до загального графіка відпусток?

Відповідь:

Додаткова відпустка працівникам, віднесеним до категорій 1 і 2, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (так звана «чорнобильська» відпустка), надається щороку на 14 робочих (16 календарних) днів згідно з п. 22 ст. 20 і п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII. Підставою для її надання є заява працівника, до якої він має додати копію відповідного посвідчення. До особливостей надання «чорнобильської» відпустки можна віднести те, що така відпустка: не пов’язана з робочим процесом і надається незалежно від часу роботи на підприємстві у зручний для працівника час; має бути використана протягом поточного календарного року, перенесення її на наступний рік не допускається; не підлягає продовженню на святкові та неробочі дні; надається за рахунок коштів державного бюджету на підставі програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; не підлягає грошовій компенсації в разі її невикористання, в тому числі під час звільнення. Оскільки витрати на оплату «чорнобильських» відпусток відшкодовуються органом соціального захисту населення, підприємство щороку має подавати такому органу графік відпусток працівників-«чорнобильців» та розрахунок витрат на виплату відпускних. Це свідчить про те, що на підприємстві розробляється окремий графік для використання саме «чорнобильських» відпусток. А включати чи ні ці відпустки до загального графіка відпусток, кожне підприємство вирішує самостійно, зважаючи на те, що законодавством не встановлено ані форми такого графіка, ані порядку його складання.

Главная:

Не главная

Оплата листка непрацездатності, відкритого в день звільнення

alles_gut — Fri, 01 Dec 2017 09:27:46 +0000

Запитання:

Працівник за два тижні надав заяву про звільнення, але в останній день роботи (тобто в день звільнення) зателефонував і повідомив, що захворів. Бухгалтерія вже нарахувала всі належні йому виплати, кадровик вніс запис до трудової книжки. Як бути в такому випадку? Чи повинно підприємство оплачувати працівнику листок непрацездатності?

Відповідь:

Частиною першою ст. 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV (далі — Закон № 1105) визначено, що всі застраховані громадяни України мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності. Це право виникає в них з настанням страхового випадку в період роботи, включаючи час випробування та день звільнення, якщо інше не передбачено законом (частина друга ст. 19 Закону № 1105). Підставою для призначення виплат за період хвороби є виданий і заповнений в установленому порядку листок непрацездатності. Отже, якщо працівник, який захворів у день звільнення, підтвердить це листком непрацездатності, то він має право на отримання виплат за ним на загальних підставах. Так само як і іншій застрахованій особі, підприємство має оплатити йому перші п’ять календарних днів тимчасової непра- цездатності, зазначені в «лікарняному», а Фонд соціального страхування (далі — Фонд) — починаючи із шостого дня. На це вказує частина друга ст. 22 Закону № 1105: «Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності… незалежно від звільнення.., у порядку та розмірах, встановлених законодавством». Звільнення працівника доведеться перенести на останній день його хвороби, яким закрито листок непрацездатності. До суми коштів, нарахованих до виплати працівнику, необхідно буде додати ще оплату за листком непрацездатності (за перших п’ять днів) і виплатити всі належні від підприємства кошти в день звільнення працівника згідно зі ст. 116 КЗпП. Якщо працівник хворітиме більше п’яти днів, то допомогу від Фонду підприємство виплатить йому пізніше, після отримання коштів від Фонду. Це не буде порушенням ст. 116 КЗпП, оскільки допомога від Фонду не належить до коштів підприємства. Кадрова служба, у свою чергу, повинна буде виправити внесений до трудової книжки запис, зазначивши фактичну дату звільнення.

Главная:

Не главная

Право на соціальну відпустку жінки, яка не перебуває в офіційному шлюбі

alles_gut — Mon, 02 Oct 2017 08:48:18 +0000

Запитання:

Чи може жінка, яка виховує дитину, народжену в цивільному шлюбі, і у свідоцтві про народження якої вказаний батько, отримати соціальну відпустку?

Відповідь:

Відповідно до ст. 19 Закону про відпустки додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів надається, зокрема, одинокій матері, яка виховує дитину без батька. Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 р. № 9 одинокою матір’ю, крім інших категорій, вважається жінка, яка не перебуває у шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька або такий запис зроблено зі слів матері. Жінка, про яку йдеться в запитанні, так само не перебуває в офіційному шлюбі, й запис про батька дитини, швидше за все, зроблено з її слів. Отже, щоб мати право на додаткову соціальну відпустку, їй необхідно довести, що вона є одинокою матір’ю. Отже, жінка має надати довідку з органів реєстрації актів цивільного стану про те, що вона не перебуває у шлюбі. Крім того, необхідно підтвердити відсутність участі батька у вихованні дитини, у свідоцтві про народження якої внесені дані про нього. Наприклад, можна надати акт, складений соціально-побутовою комісією, про те, що такий чоловік фактично не проживає з жінкою та її дитиною, не відвідує їх, нічим не допомагає.

Главная:

Не главная

Оплата двох листків непрацездатності з одним «спільним» днем

alles_gut — Mon, 02 Oct 2017 08:44:18 +0000

Запитання:

Працівник надав два листки непрацездатності з одним «спільним» днем, у який перший листок закрито, а другий — відкрито. Як розрахувати допомогу в цій ситуації?

Відповідь:

Насамперед необхідно з’ясувати, за одним чи двома страховими випадками видані ці листки непрацездатності, що суттєво для їх оплати. Так, якщо в першому листку непрацездатності підкреслено «первинний», у графі «Стати до роботи» — «Продовжує хворіти» та вказано серію й номер другого листка непрацездатності, а в другому підкреслено «продовження листка» та вказано номер і серію першого листка непрацездатності, то зрозуміло, що йдеться про один страховий випадок. У такому разі розрахунковий період для оплати за цими двома листками непрацездатності буде один, і перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця оплачуються лише за першим листком непрацездатності. Решта днів непрацездатності за першим листком та всі дні за другим оплачуються за рахунок коштів ФСС. «Накладка» в днях швидше за все помилка: правильно було б, щоб другий листок непрацездатності, який є продовженням першого, був відкритий з дня, наступного за закриттям першого. Потрібно попросити працівника звернутися з цими листками непрацездатності до лікаря, щоб він виправив помилку та завірив її підписом і печаткою. Якщо ж обидва листки непрацездатності мають статус «первинний» і жодного зв’язку між ними немає (відсутні посилання в одному листку на другий), це вказує на те, що вони видані за різними страховими випадками, при цьому дата закриття одного листка збігається з датою відкриття другого. Така ситуація можлива, наприклад, у випадку, якщо працівнику зранку було закрито один листок непрацездатності, але пізніше цього ж дня він знову занедужав, звернувся до лікаря і йому було відкрито новий листок непрацездатності з цієї ж дати. Оскільки страхові випадки різні, то, як зазначає Мінсоцполітики в листі від 02.11.2007 р. № 623/020/99-07, мають бути різні й розрахункові періоди (хоча вони можуть й збігатися, якщо обидва листки відкрито в одному місяці). Крім того, за різних страхових випадків за обома листками непрацездатності перші п’ять днів хвороби мають бути оплачені за рахунок коштів роботодавця, а починаючи із шостого — за рахунок коштів ФСС. Але як бути зі «спільним» для двох листків непрацездатності днем? Згідно з роз’ясненням ФСС з ТВП у листі від 07.06.2016 р. № 5.2-32-924 допомога по тимчасовій непрацездатності є компенсацією втрати заробітної плати, і подвійного надання такої допомоги за один і той самий період законодавством не передбачено. Тому, на думку ФСС, «спільний» день потрібно оплатити за другим листком непрацездатності, причому за рахунок підприємства, оскільки перші п’ять днів оплачує саме воно. Справді, «спільний» день хвороби не може бути оплачений двічі, проте за логікою спочатку потрібно оплатити перший листок непрацездатності, в т. ч. останній день за ним. Але ФСС трактує цю ситуацію на свою користь. На нашу думку, за першим листком необхідно оплатити всі дні, а другий листок слід оплачувати з наступного дня хвороби.

Главная:

Не главная

Святковий день під час відпустки

alles_gut — Mon, 03 Jul 2017 08:28:36 +0000

Запитання:

Працівник надав заяву такого змісту: «Прошу надати мені 9 кален- дарних днів щорічної відпустки з 29 травня по 6 червня 2017 р.». На підставі цієї заяви було видано наказ про надання «9 календарних днів щорічної відпустки з 29 травня по 6 червня 2017 р.». Працівник вийшов на роботу 07.06.2017 р. і обурився, що йому не продовжили відпустку на один день, оскільки 4 червня — неробочий день (Трійця). Яких заходів слід вжити для вирішення цього питання?

Відповідь:

Насамперед варто зазначити, що в разі звернення працівника за одержанням відпустки поза графіком заява на її отримання має бути належно оформлена. Слід також додати, що підрахунок тривалості та визначення робочого року, за який надається відпустка, належить до компетенції відділу кадрів, а не працівника. Тому заява має бути оформлена, наприклад, таким чином: «Прошу надати частину щорічної основної (додаткової) відпустки тривалістю 9 календарних днів з 29 травня». Усю іншу роботу виконує працівник відділу кадрів та бухгалтерія. Зауважимо, що якщо на час відпустки припадає святковий (неробочий) день, а працівник хоче, щоб його відпустка закінчувалася саме в конкретний день, в такому разі його слід попередити, що вона не може дорівнювати вказаній ним кількості днів, а становитиме на один день менше. Припустимо, що в ситуації, що розглядається, працівник хотів, щоб його відпустка закінчувалася саме 6 червня, але вказав про надання йому 9 календарних днів відпустки. У такому випадку його слід було попередити, що йому може бути надана відпустка з 29 травня по 6 червня 2017 р., але не на 9, а на 8 календарних днів.Для уникнення некоректно складених заяв пропонуємо відділу кадрів підготувати зразки заяв, якими працівники за потреби можуть скористатися. Їх можна розмістити, наприклад, на стенді поряд з відділом кадрів. Що стосується правильного визначення тривалості відпусток, для цього слід користуватися правилами, передбаченими Законом про відпустки. Статтею 5 цього Закону визначено, що тривалість відпусток визначається Законом про відпустки, іншими законами та нормативно-правовими актами України й незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях. У частині другій цієї статті зазначено, що при визначенні тривалості щорічних відпусток святкові та неробочі дні не враховуються. Тобто під час визначення тривалості відпустки працівник відділу кадрів мав про це подбати. Згідно зі ст. 73 КЗпП окрім святкових передбачені неробочі дні, робота в які не виконується. У 2017 р. такими днями є 7 січня — Різдво Христове; 16 квітня (неділя) — Пасха (Великдень); 4 червня (неділя) — Трійця. Враховуючи описану в запитанні ситуацію, працівник недоотримав один день своєї відпустки. Тому якщо помилку виявлено вранці 7 червня, можна внести зміни до наказу про надання відпустки та надати працівнику ще один день відпустки на 7 червня (тобто працівник мав би цього дня повернутися додому). Питання щодо виплати заробітної плати за час відпустки, в т. ч. щодо строків, не виникатиме, адже кошти були виплачені за 9 календарних днів (не враховуючи неробочого дня 4 червня). Якщо працівник вже пропрацював певний час 7 червня або просто не бажає брати відпустку цього дня, це питання можна вирішити в інший спосіб. Одним із варіантів є видання наказу про внесення змін до наказу про надання відпустки, дедругим пунктом визначити дату надання цього дня невикористаної відпустки. Наприклад: «У зв’язку з виявленою помилкою щодо неврахування неробочого дня (4 червня — Трійця) у тривалість щорічної відпустки та виходом працівника на роботу 7 червня надати невикористаний календарний день відпустки (вказати дату)». Зауважимо, що використати цей день варто найближчим часом.

Главная:

Не главная

Надання листків непрацездатності матері в разі хвороби двох дітей

alles_gut — Tue, 28 Mar 2017 12:43:25 +0000

Запитання:

Одна з працівниць виховує двох малолітніх дітей, які часто хворіють. Скільки днів вона може перебувати на лікарняному, якщо захворіла спочатку одна дитина, а потім друга? Чи може мати перебувати на лікарняному, поки обидві дитини не одужають?

Відповідь:

Порядок видачі листків непрацездатності для догляду за хворою дитиною встановлено розділом 3 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455). Так, листок непрацездатності для догляду за хворою дитиною видається матері (особі, яка здійснює догляд за дитиною), зокрема, в таких випадках: для догляду за хворою дитиною віком до 14 років — на період, протягом якого дитина потребує догляду, але не більш як на 14 календарних днів (п. 3.3 Інструкції № 455); для догляду за дитиною віком до 6 років, яка перебуває на стаціонарному лікуванні, — на весь період її перебування в стаціонарі (абзац перший п. 3.9 Інструкції № 455); для догляду за важкохворою дитиною віком від 6 до 14 років — на період, протягом якого дитина потребує індивідуального догляду за висновком лікарсько-консультаційної комісії (абзац перший п. 3.9 Інструкції № 455); для догляду за дитиною віком до 14 років, інфікованою вірусом імунодефіциту людини або хворою на онкологічні та онкогематологічні захворювання, яка перебуває на стаціонарному лікуванні, — на весь період її перебування в стаціонарі (п. 3.10 Інструкції № 455); для догляду за дитиною, старшою 14 років, яка перебуває на амбулаторно-поліклінічному лікуванні, — на строк до трьох днів, який може бути продовжено за рішенням лікарсько-консультаційної комісії (головного лікаря) не більше як на сім календарних днів (п. 3.2 Інструкції № 455). Якщо дитина продовжує хворіти після закінчення зазначеного максимального строку, то матері (особі, яка здійснює догляд за дитиною) видається довідка за формою № 138/о. Також довідка видається для догляду за дитиною, старшою 14 років, у разі її стаціонарного лікування (п. 3.16 Інструкції № 455) та в разі якщо після виписки в дитячий дошкільний заклад або школу в дитини виникає ускладнення захворювання, за яким видавався листок непрацездатності та довідка, і лікарсько-консультаційна комісія визначає його як продовження першого захворювання (п. 3.7 Інструкції № 455). Якщо в матері хворіють двоє та більше дітей, видача листка непрацездатності та довідки залежить від періоду їх захворювання. Зокрема, якщо в сім’ї хворіє двоє та більше дітей одночасно, то для догляду за ними видається один листок непрацездатності. У разі виникнення захворювання в дітей в різний час листок непрацездатності та довідка видається в кожному конкретному випадку окремо (п. 3.5 Інструкції № 455). Якщо працівниця доглядає за однією хворою дитиною на підставі довідки і в цей час захворіла друга дитина або виникло нове, не пов’язане з попереднім, захворювання у першої дитини, то довідка закривається й видається новий листок непрацездатності (п. 3.5 Інструкції № 455). У будь-якому випадку, якщо дні листків непрацездатності задвоюються («накладка»), у подвійному розмірі вони не оплачуються.

Главная:

Не главная

Чи передбачено трудові пільги в разі роботи за комп’ютером

alles_gut — Tue, 28 Mar 2017 12:35:33 +0000

Запитання:

Працівники бухгалтерії, які впродовж робочого дня працюють за комп’ютерами, звернулися до керів ництва підприємства з питанням щодо доплати їм за таку роботу або надання додаткової відпустки. На якій підставі керівник має право задовольнити вимоги працівників?

Відповідь:

Згідно із законодавством підвищена оплата праці, встановлення скороченої тривалості робочого дня та надання додаткової відпустки за роботу із шкідливими умовами праці здійснюється тільки на підставі результатів атестації робочих місць, порядок проведення якої затверджено постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442. Якщо дотримуватися Гігієнічних вимог до організації роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених постановою Головного державного лікаря України від 10.12.1998 р. № 7 (далі — Гігієнічні вимоги № 7), то робота на персональному комп’ютері не належить до робіт із шкідливими умовами праці, а тому обов’язкова доплата за неї законодавством не передбачена. На скорочення тривалості робочого часу в Гігієнічних вимогах № 7 також не вказується, однак розділ 5 цього документа містить вимоги стосовно режиму праці та відпочинку в разі роботи з комп’ютером не менше 50 % робочого часу, зокрема, встановлення додаткових перерв для відпочинку. З іншого боку, законодавство не забороняє роботодавцям визначити в колективному договорі роботу за комп’ютером як таку, що характеризується особливими умовами праці, та встановити окремі пільги для тих, хто з ними працює. Щодо надання додаткової відпустки, то згідно з п. 58 розділу ХХІІ додатку 2 до постанови КМУ від 17.11.1997 р. № 1290, якою затверджено списки виробництв, робіт, посад та професій працівників, що мають право на додаткові відпустки, працівникам, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, належить додаткова відпустка тривалістю до чотирьох календарних днів. Конкретна тривалість цієї відпустки також має бути встановлена колективним (трудовим) договором або іншим внутрішнім документом підприємства.

Главная:

Не главная