Електронний лист не відображається правильно? Подивитись у браузері

Вітаємо, колего! Бажаємо вдалого робочого тижня!
 
30 жовтня - 05 листопада 2018 р.
Цитата тижня
«Світ небезпечний не через тих, хто творить зло, а через тих, хто бачить це і нічого не робить. Альберт Ейнштейн»

 
ПАМ’ЯТКА ТИЖНЯ
 
Не забудьте, що:















 


30 жовтня, вівторок   


Закінчується строк сплати:
— податку на доходи фізичних осіб з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2018 р.;
— військового збору з нарахованого, але не виплаченого доходу за вересень 2018 р.

31 жовтня, середа    


Міжнародний день економії


1 листопада, четвер  


День народження Європейського союзу (Дата заснування ЄС)

День вегана (вегетаріанця)

2 листопада, п'ятниця


Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів

 

3 листопада, субота  


День інженерних військ України

День ракетних військ і артилерії України

День чоловіків

4 листопада, неділя


День залізничника України

День працівника соціальної сфери України
Анонс тижня
   Журнал «Кадровик України» продовжує рубрику, в якій з’ясовуються питання, як фахівцям відділів персоналу запобігти помилкам у кадровій роботі. В попередніх матеріалах було приділено увагу помилкам, яких можна припуститися під час оформлення прийняття працівників на роботу та під час надання відпусток. Цього разу у статті «Помилки в разі відсторонення, переведення та зміни істотних умов праці», яку надруковано у журналі
«Кадровик України», № 10/2018 р., розглянуто типові помилки в разі відсторонення працівника від роботи, його переведення на іншу роботу (посаду), зміни істотних умов праці та встановлення неповного робочого часу.


 
   Питання відсторонення працівника від роботи регулюється лише ст. 46 КЗпП, якою, зокрема, визначено, в яких випадках воно допускається. За певних обставин законодавство чітко встановлює правило щодо збереження за працівником заробітної плати на період відсторонення, а в деяких ситуаціях, навпаки, постають запитання щодо необхідності її збереження. Тож про випадки відсторонення, його оформлення та інші важливі аспекти, що стосуються цієї процедури, читайте у статті «Відсторонення від роботи: підстави та наслідки»,  яку надруковано в  журналі
«Заробітна плата», № 10/2018 р.


 

Передплатіть електронний журнал «БЕЗПЕКА ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ»
Ціна передплати на 2019 рік — 900 грн

«КАДРОВИК-PROФЕСІОНАЛ» — високоефективна дистанційна програма у сфері трудового права та кадрового діловодства зі свідоцтвом про підвищення кваліфікації державного зразка.
Вартість курсу —  5880 грн.

«КАДРИ ТА УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ» — сучасні дистанційні курси у сфері управління персоналом та трудових відносин зі свідоцтвом про підвищення кваліфікації державного зразка.
Вартість курсу —
6480 грн.

«КАДРОВИК-ПОЧАТКІВЕЦЬ» — сучасні дистанційні курси у сфері трудового права та кадрового діловодства ( свідоцтво про проходження курсу від навчального центру «PROФЕСІОНАЛ»).
Вартість курсу —  4480 грн.


 
Кожен роботодавець зацікавлений, щоб у нього були найбільш кваліфіковані працівники та «майстри на всі руки», і, відповідно, у професійному навчанні та підвищенні кваліфікації своїх працівників. З’ясувати, які існують форми і види професійного навчання та як цей процес запровадити на практиці, ви можете зі статті «Професійне навчання працівників на виробництві: яким може бути та як його організувати», опублікованої у газеті
 
Задайте запитання по темі на електронну адресу
minzar@profpressa.com
Новини тижня
 
   Оподаткування доходів від закупівлі сільгосппродукції
 

   В індивідуальній податковій консультації (ІПК) від 09.10.2018 р.
№ 4342/6/99-99-13-02-03-15/ІПК ДФСУ роз’яснила питання щодо оподаткування доходу, нарахованого (виплаченого) юридичною особою (посередником) при закупівлі у фізичних осіб сільськогосподарської продукції. Повідомляється, що підставою для звільнення громадян від сплати ПДФО при її продажу є копія довідки про наявність земельних ділянок, надана фізичною особою - платником податку (продавцем) юридичній особі - комісіонеру (покупцю), видана відповідно до пп. 165.1.24 ПКУ. Якщо її немає, комісіонер є податковим агентом і має оподаткувати виплачуваний дохід.


  

   Плани всіх перевірок на 2019 рік


 

   Державна регуляторна служба України оприлюднила проект Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік.  Як повідомляється на Інспекційному порталі системи заходів державного нагляду (контролю), від сьогодні всі проекти річних планів контролюючих органів доступні за одним посиланням.
   Щоб знайти себе, використовуйте фільтри під найменуваннями стовпців таблиці.
   Також на Інспекційному порталі розміщено сформований проект плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2019 рік.

 


   Нецільова  негрошова допомога у ф.№ 1ДФ

 
   В індивідуальній податковій консультації (ІПК) від 08.10.2018 р.
№ 4334/6/99-95-42-02-15/ІПК ДФСУ роз’яснила порядок відображення у ф. № 1ДФ суми нецільової благодійної допомоги, наданої у негрошовій формі. Повідомляється, що у ф. № 1ДФ її сума відображається з «натуральним» коефіцієнтом. При цьому згідно з Довідником сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір відображається у ф. № 1ДФ з ознакою доходу «169».


 
   Профспілки і довідки про страховий стаж

   Федерація профспілок України повідомляє, що профспілки ініціюють встановлення чіткого порядку отримання страхувальником відомостей про страховий стаж застрахованої особи із системи Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування для спрощення отримання нею страхових виплат.
   Нововведення, що вступили в дію з 1 жовтня 2018 року, відповідно до набуття чинності Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України, затвердженого постановою правління Фонду від 19.07.2018 №12 призвели до складнощів в отриманні застрахованими особами таких страхових допомог як з тимчасової непрацездатності, по догляду за хворою дитиною тощо.
   Страховий стаж для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. Проте жодним нормативним актом не визначено яким чином страхувальник має отримувати відомості про страховий стаж працівників із зазначеного Державного реєстру. На практиці питання вирішується по різному.
   Звернення працівників і страхувальників свідчить про те, що на місцях вимагають до розрахунків по кожному лікарняному листку додавати довідки з Пенсійного фонду з інформацією про страховий стаж застрахованої особи. При цьому, за цими довідками до Пенсійного фонду страхувальники направляють безпосередньо самих застрахованих осіб, незважаючи на норму пункту 9 Розділу V Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування», яка передбачає, що страхувальникам надаються із Реєстру застрахованих осіб відомості про страховий стаж застрахованих осіб, необхідні для призначення соціальних виплат.
   Тому Федерація профспілок України 19 жовтня ц.р. звернулась до Мінсоцполітики з пропозицією передбачити нормативним актом конкретний механізм отримання страхувальником відомостей про страховий стаж застрахованої особи із системи Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Крім того, Мінсоцполітики запропоновано у засобах масової інформації надати детальне роз’яснення стосовно того як діяти при вирішенні порушеного питання страхувальникам, застрахованим особам та іншим учасникам системи соціального страхування.
   Від редактора. Краще б вони ініціювали врегулбвання питання, чи вираховувати з даних довідки за період до 01.01.2016 р. час роботи за договорами ЦПХ

   Кабінет роботодавця на сайті ПФУ

   Пенсійний фонд України продовжує розширювати можливості веб-порталу електронних послуг. Відтепер на порталі функціонує кабінет страхувальника (роботодавця), в якому для працедавця доступна інформація щодо забезпечення соціальних прав його працівників, про правильність подання звітності тощо, повідомляється на сайті Фонду.
   — У кабінеті можна переглянути інформацію стосовно сплати єдиного соціального внеску, в тому числі — щодо заборгованості підприємства з цього виду платежу до Фонду. Якщо є порушення прав працівників, у кабінеті відображається інформація, скільки застрахованих осіб з вини роботодавця не одержали зарахування певного періоду до страхового стажу, — пояснив директор департаменту інформаційних систем та електронних реєстрів Пенсійного фонду України  Олександр Малецький.
   Окрім того, у кабінеті також містяться відомості щодо звітності по сплаті єдиного соціального внеску. Зокрема, роботодавець може бачити зауваження до його звітів та рекомендації щодо усунення неточностей.
   Ще одна функція, яка стає доступною для роботодавця у його кабінеті, — можливість отримати інформацію для розрахунку суми виплати за час тимчасової непрацездатності працівника (лікарняні). До цього часу первинні дані для розрахунку — страховий стаж та розмір заробітної плати — надавали самі працівники. Для цього вони звертались до управлінь Пенсійного фонду за довідками. Тепер процедура отримання необхідних відомостей значно спрощується.
   Увійти до кабінету роботодавець може через електронний цифровий підпис.
   Нагадаємо, раніше Пенсійний фонд України запровадив сервіс СМС-інформування для застрахованих осіб та пенсіонерів. Також через веб-портал електронних послуг стало можливим отримати довідки, достовірність яких підтверджується QR-кодом.

ЗАПИТАННЯ ТИЖНЯ
   
 
   Працівник надав заяву на щорічну відпустку з проханням звільнити його останнім днем відпустки. Який порядок звільнення? Скільки наказів необхідно видавати?
 
   Така ситуація має свої нюанси.. Відповідно до ст.3 Закону про відпустки за бажанням працівника в разі його звільнення йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки. Отже, якщо працівник бажає використати відпустку і звільнитися останнім її днем, він має подати заяву про звільнення за власним бажанням, у якій викласти своє прохання надати йому невикористану відпустку або її частину. При цьому велике значення має правильне формулювання змісту заяви. У ній не бажано давати формулювання, щодо надання відпустку (частину відпустки) з подальшим звільненням».
   Враховуючи вимоги Переліку типових документів, що утворюються в діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 р. № 578/5, яким встановлено неоднакові терміни зберігання документів з кадрових питань (накази про звільнення — 75 років, а накази про надання щорічної відпустки —
5 років), радимо оформляти звільнення працівника та надання йому щорічної відпустки різними наказами, які видаються на підставі окремих заяв.
   Відповідно до ст.47 КЗпП та п. 4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 р. № 58 (далі — Інструкція № 58), у день звільнення роботодавець зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 КЗпП. Крім того, на вимогу працівника роботодавець зобов’язаний видати йому копію наказу про звільнення. Слід пам’ятати, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у визначені законом терміни, якщо не виникає спору щодо їх розміру, працівник має право вимагати виплати середнього заробітку за весь час затримки розрахунку до дня фактичного проведення розрахунку (ст. 117 КЗпП).
   Якщо працівник звільняється останнім днем відпустки, роботодавець може видати йому трудову книжку і провести з ним розрахунок не в день звільнення, а в останній день роботи. Право повернутися на роботу і відкликати заяву про звільнення на підставі ст.38 КЗпП працівник може лише протягом строку попередження про звільнення (протягом двох тижнів). Термін відпустки може бути довшим ніж строк попередження, наприклад, 24 календарних дні, а працівник може відкликати подану заяву про звільнення лише протягом 14 днів. Якщо цей термін минув, і працівник не відкликав подану ним заяву про звільнення, він втрачає право повернутися на роботу після закінчення відпустки. Якщо працівник скористався правом відкликати заяву про звільнення за власним бажанням останнім днем відпустки в межах двотижневого строку попередження про звільнення, хоча він і отримав в останній день роботи трудову книжку і розрахунок, роботодавець зобов’язаний скасувати наказ про звільнення та анулювати належним чином запис про звільнення в трудовій книжці відповідно до п.2.10 Інструкції № 58.
   У разі якщо в період відпустки працівник захворів, вона підлягає продовженню на кількість календарних днів, протягом яких працівник відповідно до листка непрацездатності хворів (ст. 11 Закону про відаустки). Тоді роботодавець зобов’язаний за погодженням з працівником видати наказ про продовження відпустки і зміну дати його звільнення.
   При звільненні працівника на підставі ст.38 КЗпП днем звільнення вважатиметься останній день відпустки, навіть якщо цей день не збігатиметься з останнім днем встановленого в межах двотижневого терміну попередження про звільнення. Письмову заяву про звільнення працівник може подати як під час роботи, так і під час відпустки.
   У разі звільнення працівника на підставі п.2 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням строку трудового договору невикористана відпустка за його бажанням може надаватися й тоді, коли час відпустки повністю або частково перевищує строк трудового договору. У цьому випадку чинність трудового договору продовжується до закінчення відпустки. Звільнити працівника необхідно останнім днем відпустки. Якщо ж після закінчення строку дії трудового договору трудові відносини тривають, то відповідно до частини першої ст.39-1 КЗпП трудовий договір буде вважатися продовженим на невизначений строк.
 
   Працівники, повертаючись з відрядження, надають підтвердні документи, в яких зазначені лише посади та підписи відповідальних осіб, але не вказано їх прізвищ та ініціалів. Чи можна приймати такі документи? Чи має бути розшифрування підпису в документах?
 
   Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі — Закон № 996) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати низку обов’язкових реквізитів, серед яких, зокрема, «посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».
   Аналогічна норма є й в абзаці першому п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі — Положення № 88).
   Як бачимо, в обох випадках йдеться про те, що первинний документ для надання йому доказовості обов’язково має містити або особистий підпис, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу. Якби було вказано, що первинний документ крім посади має містити «особистий підпис та інші дані», то можна було б стверджувати, що прізвище та ініціали мають вказуватися обов’язково.
   У той же час слід зазначити таке. Пунктом 2.7 Положення № 88 встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Виготовлені самостійно бланки повинні містити обов’язкові реквізити типових або спеціалізованих форм.
   Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою НБУ від 29.12.2017 р. № 148, не містить вказівки щодо розшифрування підписів, але це обов’язково слід робити, оскільки це передбачено типовими формами відповідних касових документів.
   Типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489, передбачають розшифрування підпису осіб.
Перелік типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів, затверджений наказом Міністерства статистики України від
21.06.1996 р. № 193, передбачає розшифрування підпису осіб, які їх склали, не в усіх формах.
   Крім того, слід зауважити таке. Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55 затверджено ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлювання документів» (далі — ДСТУ). І п. 5.23 ДСТУ встановлено, що підпис складається з назви посади особи, яка підписує документ, особистого підпису, ініціалу(-ів) і прізвища. Але п. 1.1 ДСТУ визначено, що він поширюється на організаційно-розпорядчі документи — постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та їх об’єднань усіх форм  власності.
   Тобто організаційно-розпорядчі документи, з огляду на ДСТУ, обов’язково повинні містити розшифрування підпису особи, яка їх підписує. Але його дія не поширюється на первинно-облікову чи фінансову документацію: рахунки, накладні, товарні чеки тощо.
   І тільки якщо підприємство внутрішніми правилами діловодства чи іншими локальними актами з питань складання та ведення первинно-облікової документації передбачить, що працівники в разі підписування  документів повинні вказувати прізвище, ім’я та по батькові, це стане нормою. Але тільки для окремо взятого підприємства, того, яке оформлює ці документи. Тож на інше підприємство документи також потраплятимуть із розшифруванням підписів.
   Таким чином, доходимо висновку, що розшифрування підпису, незважаючи на вимоги Закону № 996, все ж має бути на тих документах, де це передбачено правилами їх заповнення чи типовими формами. У той же час не можна стверджувати, що за відсутності розшифрування підпису первинний документ є недійсним, оскільки Закон № 996 не містить обов’язкової вимоги щодо його розшифрування.
   Наприклад, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 08.11.2017 р. у справі № К/800/25401/16, розглядаючи спір щодо «безтоварності операцій», зазначив, що «серед обов’язкових реквізитів первинного документа не передбачено відображення інформації про довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, а тому незазначення у видаткових накладних розшифрування підпису особи, що отримала товар, номера та дати довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей не є безумовною підставою для висновку про позбавлення їх юридичної сили та доказовості».
ПОРАДА ТИЖНЯ
 
Як проводити компенсацію за роботу у святковий день
 
   Відповідно до ст.107 КЗпП робота у святковий і неробочий день (частина четверта ст. 73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі (таблиця). Оплата в зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.
 
Оплата роботи у святковий та неробочий день
 
Категорія працівників Розмір оплати
Відрядники За подвійними відрядними розцінками
Працівники, праця яких оплачується за годинними або денними ставками У розмірі подвійної годинної або денної ставки
Працівники, які одержують місячний оклад У розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася в межах місячної норми робочого часу
У розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму
 
   Подвійний розмір оплати за роботу у вихідні або святкові (неробочі) дні поширюється тільки на часові (денні) ставки або відрядні розцінки, до інших виплат (різних видів доплат, надбавок, премій тощо) він не застосовується.
   За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати йому також може бути надано інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем. Надання іншого дня відпочинку — це додаткова гарантія, яка не передбачає заміни підвищеної оплати за роботу у святкові (неробочі) дні.
   У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними й оплачуються в подвійному розмірі відповідно до ст.106 КЗпП
(п. 11 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138 (далі — Методичні рекомендації № 138).
   Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Оплата за всі години надурочної роботи провадиться в кінці облікового періоду.
   Під час підрахунку надурочних годин робота у святкові та неробочі дні, проведена понад установлену на підприємстві норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі (п. 11 Методичних рекомендацій № 138). Якщо ж години роботи у святкові (неробочі) дні відпрацьовано за графіком, тобто в межах установленої норми робочого часу, виключати їх із кількості надурочних годин не потрібно.
   Під час визначення годинної тарифної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові, неробочі дні необхідно місячний оклад працівника розділити на місячну норму тривалості робочого часу на відповідний місяць, затверджену правилами внутрішнього трудового розпорядку для цього підрозділу (працівника).

«РЕЦЕПТ» ТИЖНЯ
 
Зразок наказу про надання щорічної додаткової відпустки
за особливий характер праці

 
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАЛКОМ»

НАКАЗ

24.09.2018                                           м. Вінниця                              № 92-В


Про надання щорічної додаткової
відпустки Ушневич І. С.


   Відповідно до статті 76 КЗпП та статті 8 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВР

   НАДАТИ:

   УШНЕВИЧ Ірині Степанівні, фахівцю з біотехнологій, щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю 4 календарних дні за період роботи з 17 січня 2017 р. по 18 січня 2018 р. з 1 по 5 жовтня 2018 р. включно.

Підстави:     1. Заява Ушневич І. С. від 21.09.2018 р.
                    2. Графік відпусток працівників ТОВ «Налком» на 2018 р.
                    3. Додаток 3 до розділу 5 Колективного договору.


Директор                             Малишко                                          О. М. Малишко


З наказом ознайомлена                     Ушневич                            І. С. Ушневич

24.09.2018
Візи:


 


Всі права захищенні © 2014

Ви отримали цей лист, оскільки підписалися на щотижневу електронну газету «Зарплата&Кадри».