
Новини тижня
Робота офіціантом за договором ЦПХ
Управління Держпраці у Рівненській області проінформувало про наслідки інспекційного відвідування фізичної особи – підприємця, який здійснює діяльність у сфері громадського харчування. За його результатами складено акт, в якому відображено: в порушення ст. 24 КЗпП України у виконанні робіт за договором цивільно-правового характеру найманої особи вбачаються ознаки трудового договору, працівник допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу; в порушення вимог ПКМУ №413 роботодавець не подав повідомлення до ДФС про прийняття працівника на роботу.
Зокрема, в акті інспекційного відвідування зазначено, що в приміщенні кафе виконує роботу на посаді офіціанта особа, з якою укладено договір цивільно-правового характеру. За предметом договору виконавець зобов’язаний виконати роботи: “Обслуговування столів, що складається із приймання замовлень у гостей закладу, внесення замовлень у комп’ютер, видача готових страв, видача рахунку, передача рахунку касиру, видача решти, прибирання столу у період найбільшого навантаження залу. За виконану роботу виконавцю виплачується винагорода у розмірі 10 гривень за один стіл, що фіксується адміністратором”.
Фахівці Управління дійшли висновку, що у даному цивільно-правовому договорі наявні ознаки трудового, оскільки він передбачає надання неодноразової послуги та за своїм змістом визначає виконання функціональних обов’язків (трудових функцій) офіціанта.
На підставі акта інспекційного відвідування внесено припис про усунення виявлених порушень та, згодом, постанову про накладення штрафу у розмірі 111690 грн.
Не погоджуючись із накладеним штрафом фізична особа-підприємець звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Рівненській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови.
В обґрунтування позовних вимог ФОП зазначив, що нормами ЦК України не заборонено укладення цивільно-правового договору на виконання певних робіт. При цьому пояснив, що у вказаному договорі виконавцеві робіт сплачується винагорода за результат виконаної роботи, а не за її процес, як це передбачено трудовим договором; потреба укладення цивільно-правового договору зумовлена періодами найбільшого навантаження залу закладу громадського харчування позивача, що носить періодичний характер, що не викликало необхідності укладення трудового договору з працівником.
В аргументах Управління Держпраці, натомість, зазначено, що цивільно-правовий договір позивача (ФОП) з офіціантом містить період і час виконання роботи, а також ним обумовлено надання не одноразової послуги, а щоденне надання послуг протягом певного періоду, що містить ознаки саме трудового договору. Крім того, враховано, що наймана особа виконувала ті ж самі обов’язки, що і звільнена офіціант, тобто в обсязі, визначеному посадовою інструкцією офіціанта, що також підтверджує висновки Управління. суд встановив такі фактичні обставини справи.
Суд розглянув надані докази і встановив, що цивільно-правовий договір, укладений позивачем з фізичною особою, має ознаки трудового характеру.
Позивачем не надано доказів, які вказували б на факт роботи найманої особи за цивільно-правовим договором, а у ході судового розгляду судом з’ясовано, що остання фактично була допущена до роботи офіціанта та виконувала відповідні обов’язки у кафе в порядку, визначеному законодавством про працю, проте, без укладання трудового договору.
Таким чином, суд погодився з висновками інспекційного відвідування та наступним притягненням до відповідальності на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
Особливості застосування Класифікатора професій
Міністерство соціальної політики України в листі від 02.10.2018 р.
N 18921/0/2-18/28 роз’яснило деякі особливості застосування Класифікатора професій щодо:
вживання назв професій (посад) в чоловічому/жіночому роді;
виправлення назви посади (професії). Зокрема, якщо зміна назви посади (професії) зумовлює зміну посадових (робочих) обов'язків, розряду, розміру оплати праці тощо працівника має бути повідомлено про це не пізніше ніж за два місяці;
застосування примітки 1 додатка В до Класифікатора професій щодо застосування похідних слів до посад (професій);
дотримання порядку слів у назвах посад.
Чи діє розрахункове обмеження на виплату позики готівкою
Суб'єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами: з фізичними особами - в розмірі до 50 тис. грн включно. Платежі понад встановлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів в банк або небанківську фінансову установу для подальшого їх перекладу на поточні рахунки в банку.
Кількість суб'єктів протягом дня не обмежується. Обмеження, встановлене в
п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків при оплаті за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, отриманої за допомогою електронного платіжного засобу.
УКРІНФОРМ вважає, що обмеження 50 тис. грн. стосується виключно готівкових розрахунків між підприємством і фізичною особою за товари, роботи, послуги та таке обмеження не поширюється на розрахунки по виплатах, пов'язаних із оплатою праці співробітників, матеріальної допомоги по тимчасовій непрацездатності (в т. ч. допомоги по вагітності та пологах) і надання поворотної фінансової допомоги.
У той же час, в ІНК УКРІНФОРМ від 20.11.2018 р № 4890/6 / 99-99-14-05-01-15 / ІПК було розглянуто питання отримання і повернення підприємством розмінної монети з банку. На думку УКРІНФОРМ, така операція не відноситься до поняття готівкові розрахунки, отже обмеження 50 тис. грн не відноситься до зазначених операцій визначених п. 6 розділу II Положення № 148.
Режим роботи ЦОП УКРІНФОРМ в період воєнного стану
У зв'язку зі вступом в силу Закону України від 26.11.2018 р № 2630-VIII «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в регіонах, де запроваджено правовий режим воєнного стану (Вінницька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Донецька, Запорізька, Херсонська області) робота органів УКРІНФОРМ, зокрема, центрів обслуговування платників (далі - ЦОП), забезпечується відповідно ст. 9 Закону України від 12.05.2015 р № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», а саме виключно на підставі і в межах повноважень визначених Конституцією, Податковим та Митним кодексами та іншими законами, що регламентують роботу органів УКРІНФОРМ.
Прийом суб'єктів звернень в ЦОП буде здійснюватися відповідно до Регламенту ГУ УКРІНФОРМ:
початок робочого дня - о 9 год. 00 хв.;
перерва на обід - з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв.;
закінчення робочого дня - о 18 год. 00 хв., в п'ятницю - о 16 год. 45 хвилин.
З метою забезпечення безпеки відвідувачів і працівників, залучених до роботи в ЦОП, в разі виникнення позаштатних ситуацій і за наявності достатніх підстав, керівником ЦОП, за погодженням з координатором ЦОП, може бути прийнято рішення про тимчасову зміну графіка роботи ЦОП, про що повідомляється на регіональному субсайте і безпосередньо в ЦОП.
