Навчальні військові збори: оформлення та розрахунки

На пряму телефонну лінію редакції надходять запитання щодо оформлення та розрахунків з працівниками, призваними на військові збори. Свого часу ця тема вже розглядалася на сторінках нашого журналу, але інтерес до неї не зменшується 

 

Соціальні гарантії від роботодавця

Соціальні гарантії працівникам, призваним на навчальні військові збори, встановлені КЗпП, Законом України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-ХІІ (далі — Закон № 2232) та Інструкцією про умови виплати грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів, грошової виплати резервістам, затвердженою наказом міністра оборони України від 12.03.2007 р. № 80 (далі — Інструкція № 80).

Так, відповідно до частини першої ст. 119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.

А згідно з п. 11 ст. 29 Закону № 2232 за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності. Тобто працівнику, призваному на навчальні військові збори, також повністю оплачується час проїзду до місця проведення зборів і повернення назад до місця проживання.

Аналогічна норма також зазначена і в п. 7 Інструкції № 80, в якій ще й уточнюється, що військовозобов’язані, призвані на збори, не підлягають звільненню з роботи з ініціативи роботодавця незалежно від підпорядкування та форм власності з дня отримання повістки про призов і до повернення, крім випадків ліквідації установи, підприємства, організації тощо, де вони працювали.

Особам, зайнятим на сезонних роботах, які працюють за трудовим договором на визначений строк, установлений за погодженням сторін, а також тимчасовим працівникам, призваним на збори, за місцем роботи виплачується середня зарплата протягом усього часу тривалості зборів та перебування в дорозі до військової частини і назад. Займана посада (місце роботи) за ними зберігається на час робіт, обумовлених трудовим договором.

Крім того, якщо військовозобов’язаний захворів під час зборів і продовжує хворіти після їх закінчення, за ним зберігаються місце роботи та займана посада, а з дня закінчення зборів, у разі тимчасової непрацездатності, замість заробітної плати виплачується допомога по тимчасовій непрацездатності відповідно до закону (п. 14 ст. 29 Закону № 2232).

Особи, які проходять збори з відривом від виробництва, мають право на використання вихідних, святкових та неробочих днів згідно з розпорядком, установленим командуванням, що провадить збори (п. 9 Інструкції № 80). Після повернення на роботу вихідні дні замість невикористаних під час служби вихідних, святкових та неробочих днів роботодавцем не надаються.

У разі якщо військовозобов’язаний був призваний на збори зі щорічної чи додаткової відпустки, останні підлягають продовженню після закінчення зборів або перенесенню на інший строк (п. 10 Інструкції № 80).

На працівників, які добровільно прийняли рішення брати участь у військових зборах, ці гарантії не розповсюджуються.

 

Документальне оформлення вибуття на збори

Відповідно до п. 9 ст. 29 Закону № 2232 військовозобов’язані, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату (органу СБУ) на прибуття для призову на збори, зобов’язані прибути в пункт і в строк, зазначені в повістці. Перелік поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов’язаного до військового комісаріату для призову на збори затверджено постановою КМУ від 28.07.2010 р. № 673. Керівники підприємств, установ та організацій, незалежно від підпорядкування та форми власності, на вимогу військових комісаріатів забезпечують своєчасне прибуття військовозобов’язаних до визначених пунктів збору.

На підставі наданої працівником повістки районного (міського) військкомату кадрова служба повинна підготувати наказ про увільнення його від роботи на період проходження зборів.

Увільнення працівника від роботи оформлюється в наказі з дати, що вказана в повістці. У наказі також обов’язково зазначається, що на весь період проходження військових навчальних зборів за працівником зберігається його місце роботи та середній заробіток. Ознайомити працівника із зазначеним наказом необхідно під підпис. До трудової книжки запис про увільнення його від роботи не вноситься.

У табелі обліку робочого часу відсутність працівника на роботі в період проходження зборів відмічається літерним кодом «ІН» — інший невідпрацьований час, передбачений законодавством (виконання державних і громадських обов’язків, допризовна підготовка, військові збори, донорські, відгул) або цифровим кодом «22».

 

Виплата середнього заробітку

Особам, призваним на навчальні військові збори, виплачується зарплата за відпрацьований час до дня припинення роботи у зв’язку з від’їздом на збори, а також середня зарплата за перші півмісяця зборів. За решту часу перебування на зборах виплата заробітної плати провадиться у звичайні строки, установлені на підприємстві, в установі чи організації, де працює військовозобов’язаний (п. 8 Інструкції № 80).

Тобто виплату зарплати до дня вибуття на збори та виплату середнього заробітку за перші півмісяця зборів слід провести в останній робочий день перед вибуттям працівника на збори. Надалі середній заробіток слід виплачувати в строки виплати зарплати, що встановлені на підприємстві.

Середній заробіток призваним на збори працівникам обчислюється відповідно до Порядку № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують призову на збори[1].

Отримання компенсації з державного бюджету 

Виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, призваним на збори, провадиться підприємствами, установами та організаціями, де працюють (працювали) призвані на збори, з подальшим відшкодуванням цих витрат військовими комісаріатами, (п. 11 Інструкції № 80).

Відповідно до п. 12 Інструкції № 80 підприємства, установи та організації для покриття витрат на виплату середньої зарплати військовозобов’язаним, призваним на збори, подають до районного військкомату, у якому перебувають на обліку військовозобов’язані, рахунки, які акцептуються і передаються до обласного військкомату для оплати. Відшкодуванню підлягають усі витрати, пов’язані з виплатою середнього заробітку, у т. ч. ЄСВ.

До рахунків додаються відомості на виплату середньої зарплати, нарахованої військовозобов’язаним, призваним на збори, згідно з Інструкцією № 80 за формою, наведеною в додатку до неї.

Облік та оподаткування

Середній заробіток, нарахований за період перебування на навчальних військових зборах, вважається оплатою працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час. Відповідно до пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики зарплати такі нарахування є оплатою за невідпрацьований час, які входять до складу фонду додаткової зарплати. Тому в бухгалтерському обліку ці виплати відображатимуться як інші витрати на оплату праці. Водночас відшкодування зазначених виплат військкоматами з державного бюджету відображатимуться в складі інших доходів.

ПДФО та ВЗ

Відповідно до пп. 164.2.1 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді зарплати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Оскільки ПКУ не містить жодних застережень та винятків стосовно звільнення від оподаткування середньої зарплати за період перебування працівників на військових зборах, вона оподатковується ПДФО на загальних підставах за ставкою 18 %. Як наслідок, суми середнього заробітку, нарахованого за час військових зборів, є об’єктом оподаткування ВЗ за ставкою 1,5 %, оскільки він справляється з виплат, що оподатковуються ПДФО.

ЄСВ

Відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ базою нарахування ЄСВ є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату. Отже, на середній заробіток вказаних осіб нараховується ЄСВ на загальних підставах за ставкою 22 %.

У бухгалтерському та податковому обліку нарахований середній заробіток відображатиметься як звичайна нарахована зарплата.



[1] Більше про обчислення середнього заробітку читайте у збірнику «Середня зарплата: нормативні акти та приклади обчислення», який можна завантажити на сайті журналу zpl.com.ua за адресою та паролем, вказаними у вкладці в журналі «Заробітна плата» № 1/2018. (Прим. ред.)

 



       

© 2016 Заработная плата