Оформлення відсутності працівника на роботі протягом кількох годин

Запитання: 
На підприємстві проходить перевірка з питань дотримання норм законодавства про працю, а одному з працівників терміново потрібно до стоматолога, у зв’язку із чим він просить відпустити його з роботи на три години. Як правильно оформити роботу працівника в цей день, щоб перевіряючі не визнали такі дії незаконними?
Відповідь: 
Відповідно до законодавства причинами відсутності працівника на робочому місці в робочий час, зокрема, можуть бути: відпустка (оплачувана або без збереження заробітної плати); відгул; тимчасова непрацездатність; відрядження. Тривалість відпусток визначається Законом про відпустки і незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях (ст. 5 Закону про відпустки). Тобто мінімальна тривалість будь-якої відпустки, як оплачуваної, так і без збереження заробітної плати, має дорівнювати одному календарному дню. Це означає, що оформити відсутність працівника на робочому місці протягом кількох годин як перебування у відпустці не можна. Відгул (інший день відпочинку) надається працівнику в таких випадках: за роботу у вихідний день (ст. 72 КЗпП); за роботу у святковий або неробочий дні (ст. 107 КЗпП); за здавання крові працівником-донором (ст. 124 КЗпП). Законодавством не передбачено можливості використання днів відгулів частинами (наприклад, один день відгулу розбити на два дні по чотири години). Тому навіть якщо припустити, що працівник має невикористаний відгул, то на три години його не можна оформити — тільки на весь день. Також на три години не можна оформити тимчасову непрацездатність або відрядження. На нашу думку, можна оформити неповний робочий день (ст. 56 КЗпП). І хоча зазвичай такий режим роботи встановлюють на певний період (місяць, півроку тощо) або без обмеження строку, законодавство не містить жодних вимог стосовно того, на який час (днів або годин) допускається запроваджувати неповний робочий час та який період він має тривати. Тобто неповний робочий час може бути встановлений працівнику як протягом певного періоду, так і одноразово. Отже, працівник може подати заяву про запровадження йому неповного робочого часу на один конкретний день, а керівник підприємства — видати відповідний наказ. На підставі цих документів табельник проставить у табелі обліку використання робочого часу фактично відпрацьовані працівником години, а бухгалтерія нарахує йому за цей день зарплату пропорційно відпрацьованому часу.

       

© 2016 Заработная плата