Отримання коштів для оплати «лікарняних» і «декретних» по-новому

Редакція журналу «Заробітна плата» спільно з Лівобережним відділенням Київського міського
відділення Фонду соціального страхування України в м. Києві провела пряму телефонну лінію
на тему оплати листків непрацездатності та отримання матеріального забезпечення від органів
ФСС по-новому. На запитання відповідав Микола Миколайович Постернак, завідувач
юридичного сектора Лівобережного відділення Київського міського відділення Фонду соціального
страхування України в м. Києві, постійний автор профільних видань з питань оплати листків
непрацездатності та отримання інших соціальних виплат за страхуванням у зв’язку з тимчасовою
втратою працездатності. Публікуємо відповіді на найбільш типові та поширені запитання

Чи потрібно для отримання матеріального забезпечення відкривати новий спецрахунок? Чи можна продовжувати користуватися відкритим?

Нового рахунку для отримання матеріального забезпечення відкривати не потрібно. Страхувальник може й надалі використовувати рахунок для отримання соціальних виплат (2604), відкритий раніше.

Працівник у 2017 р. з 1 по 27 вересня хворів, 28–29 вересня перебував у відпустці без збереження зарплати, а 30 вересня в нього вихідний день. У вересні 2017 р. працівнику нарахували заохочення до ювілею в розмірі 1000 грн. Чи виключається вересень 2017 р. із розрахункового періоду повністю чи залишається один календарний день і сума 1000 грн для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності в подальшому?

Вересень включається до розрахунку. При цьому якщо питання стосується визначення страхового стажу, то з урахуванням положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-ХIV (далі — Закон № 1105) страховий стаж обчислюється за даними Державного реєстру
загальнообов’язкового державного соціального страхування з урахуванням суми сплаченого ЄСВ. Якщо ж питання стосується обчислення середньоденного заробітку для оплати листка непрацездатності, слід враховувати, що згідно з п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (далі — Порядок № 1266), із розрахункового періоду виключаються місяці, в т. ч. суми заробітної плати (фонду оплати праці), нараховані за цей місяць, лише в тих випадках, якщо особа не працювала повний місяць (з 1 по 1 число) з поважних причин. У ситуації, наведеній у запитанні, є один день, коли працівник не працював не з поважних причин, тому для обчислення середнього заробітку цей місяць, а точніше один день, береться до розрахунку, в т. ч. до розрахунку включаються всі суми, що були нараховані та виплачені в цьому місяці.

Як правильно визначати страховий стаж для нарахування «лікарняних» з 01.10.2018 р.? Чи можна додавати неповні відпрацьовані місяці, щоб отримати повний місяць (15 + 15 днів або 10 + 20 днів, які відпрацював працівник)?

Згідно з частиною третьою ст. 21 Закону № 1105 страховий стаж визначається не тільки за повними місяцями, а також за частинами набутого страхового стажу в тому чи іншому місяці. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою:

ТП = Св ÷ В,


де ТП — тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св — сума ЄСВ, сплаченого за відповідний місяць;
В — мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.
Після розрахунку коефіцієнт має становити від 0,01 до 0,99 та зараховується як неповний місяць страхового стажу. Якщо таких місяців декілька, то необхідно додати визначені коефіцієнти страхового стажу.

У довідці за формою ОК-7 страховий стаж за останні 12 місяців вказано помісячно в днях. При цьому працівник має лише п’ять повних місяців страхового стажу. Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності проводити з мінімальної заробітної плати? Чи може слід підраховувати всі дні стажу за останні 12 місяців: 4 + 29 + 21 + 8 +30 +31 +31 +28 +31= 223 дні? Це більше шести місяців страхового стажу і «лікарняні» слід нараховувати з фактичної зарплати працівника?
У довідці ОК-7 вказано лише два повних місяці страхового стажу за останній рік, але страховий стаж становить 187 днів: 15 +16 +4 +15 + 6 +15 +16 +0 +14 +15 +30 +31= 187. Нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності проводити з мінімальної зарплати чи з фактичної заробітної плати працівника? Що необхідно відобразити в колонці 22 заяви-розрахунку «Страховий стаж у повних місяцях» у цих випадках?

У частині четвертій ст. 19 Закону № 1105 йдеться про шість місяців страхового стажу за рік (12 місяців) перед настанням страхового випадку. Тому якщо працівник сумарно за рік (12 місяців) перед страховим випадком набув страхового стажу шість та більше місяців або ж 182 дні, то «лікарняний» йому слід оплачувати з фактичної зарплати, тобто без обмеження мінімальною заробітною платою. У колонці 22 додатку до заяви-розрахунку слід вказувати кількість місяців та днів страхового стажу, набутих працівником за 12 місяців перед настанням страхового випадку.

Для заповнення колонки 22 заявирозрахунку «Страховий стаж у повних місяцях» довідки за формою ОК-7 або додатка 9 для підтвердження страхового стажу потрібно вимагати від кожного працівника на кожний страховий випадок чи тільки від тих працівників, які працюють менше 12 місяців?


Колонку 22 заяви-розрахунку потрібно заповнювати як для працівників, які працюють більше 12 місяців на підприємстві, так і для працівників, які працюють менше цього періоду. У той же час немає потреби для кожного нового листка непрацездатності отримувати нову довідку форми ОК-7 або ОК-5, адже для виплати «лікарняних» достатньо однієї такої довідки.

У роз’ясненнях щодо заповнення заяви-розрахунку на сайті ФСС є абзац, що стосується заповнення графи 21 додатка 1.1: «Якщо загальний страховий стаж застрахованої особи становить 8 повних років і більше, то до колонки 21 вноситься запис «96». Уточніть, будь ласка, чи справді для всіх працівників, у яких страховий стаж більше 8 років, наприклад, 15 років 3 місяці та 6 днів, необхідно проставляти значення «96»?


Якщо загальний страховий стаж працівника становить більше 8 років, у колонці 21 достатньо вказати «96» (це кількість повних місяців за 8 років: 12 × 8), адже страховий стаж більшої тривалості не впливає на розмір «лікарняних» і «декретних».

Як правильно заповнювати графу «Примітки» зворотного боку заяви-розрахунку? Вказувати слово «Додаток…» тільки для тих рядків, у яких заповнені графи 3 і 4, чи за всіма рядками, як наведено в бланку?

Заповнюються лише ті колонки та графи, які стосуються отримання тієї чи іншої допомоги. Заповнювати інші графи та колонки, в т. ч. подавати незаповнені додатки (мається на увазі, що вид допомоги, який отримує підприємство, не вказується в цьому додатку) до заяви-розрахунку немає потреби.

Працівник протягом місяця хворів 15 календарних днів і відкрив два листки непрацездатності в різних лікувальних закладах (для уточнення діагнозу в іншій лікувальній установі проводилося обстеження в стаціонарі). Стаж роботи цього працівника становить менше шести місяців. Як виконується оплата листків непрацездатності: перші п’ять днів оплачуються один раз чи двічі?

Усе залежить від того, чи отримані листки непрацездатності засвідчують один страховий випадок чи два різних. Відомості про це мають вказуватися безпосередньо на бланках листка непрацездатності, а саме чи первинний цей листок непрацездатності чи є продовженням попереднього. Якщо обидва «лікарняних» є первинними, то за кожним з них оплачуються перші п’ять днів за рахунок страхувальника. Якщо ж другий листок є продовженням попереднього і на ньому зазначено «продовження листка»,то перші п’ять днів оплачуються страхувальником лише один раз.

       

© 2016 Заработная плата