Оплата ЛН, если работник заболел после окончания рабочего дня

Працівнику виданий листок непра­цездатності з 23.05.2012 р., при цьо­му його було госпіталізовано ввечері 23.05.2012 р. після закінчення робочого дня. 24.05.2012 р. цього працівника звільнено з роботи за власним бажанням (ст. 38 КЗпП). Який день слід вважати початком тимчасової непрацездатності під час запов­нення першого розділу зворотного боку листка непрацездатності? За які дні треба оплачувати листок непрацездатності, виданий працівнику?

На запитання прямої лінії відповідає Ірина Єременко, консультант з питань соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності

Для того, щоб комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, заповнюючи третій розділ зворотного боку листка непрацездатності (далі — ЛН), змогла правильно визначити кількість робочих днів за графіком роботи працівника, які мають бути оплачені, табельник або інша уповноважена особа, обов’язком якої є заповнення першого розділу зворотного боку ЛН, повинна обов’язково зазначати, з якого та по яке число працівник фактично не працював через тимчасову непрацездатність. Тому слід проставити дати неробочих днів за період непрацездатності. Далі на підставі цих даних бухгалтерія і розраховуватиме оплату ЛН.
Згідно з п. 2.1. і 2.5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455, у разі захворювання або травми (в т. ч. побутової) ЛН, що обраховується в календарних днях, видається в день уста новлення непрацездатності, крім випадків лікування в стаціонарі.
Водночас ЛН, виданий працівникові, оплачується за робочі дні (години) за графіком його роботи, пропущені через непрацездатність. Це обумовлено тим, що оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі — ФСС з ТВП) надаються застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати в разі настання тимчасової непрацездатності (частина перша ст. 35 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ (далі — Закон № 2240) і п. 2 Порядку оплати перших п’яти днів тимчасо­вої непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2001 р. № 439 (далі — Порядок № 439).
Отже при заповненні першого розділу зворотного боку ЛН слід проставити «не працював з 24.05.2012 р.», оскільки за 23.05.2012 р. працівнику має бути нарахована заробітна плата. Разом з тим перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, що оплачуються за рахунок коштів підприємства, відлічуються з першого дня непрацездатності, тобто з 23.05.2012 р.
Заборони щодо звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності відповідно до ст. 38 КЗпП (за власним бажанням) чинним законодавством не передбачено. За цією статтею працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за два тижні. У такому разі останнім днем роботи є той день тижня, в який працівник письмово попередив роботодавця про своє звільнення. Наприклад, якщо працівник подав заяву про звільнення в четвер, 10.05.2012 р., то днем звільнення має бути четвер, 24.05.2012 р.
Та обставина, що працівник захворів за день до закінчення терміну попередження чи в останній день попередження, не позбавляє роботодавця права на його звільнення (якщо працівник не забрав свою заяву про звільнення). За таких обставин днем звільнення вважається останній день роботи (у цьому випадку — останній день попередження (п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства юстиції України від 29.07.1993 р. № 58).
Якщо працівник на день звільнення хво­ріє, роботодавцеві слід письмово повідомити його про необхідність одержання трудової книжки або про надання згоди на її пересилання поштою.
Звільнення працівника за власним бажанням, якщо він захворів у період роботи (як у наведеному в запитанні випадку), не позбавляє його права на оплату листка непрацездатності на підставі норм, передбачених абзацом другим частини першої ст. 4 та частини другої ст. 35 Закону № 2240.
ЛН оплачується не по день звільнення, а в порядку, встановленому частиною другою ст. 35 Закону № 2240, тобто перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок за­хворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються за рахунок коштів роботодавця відповідно до Порядку № 439. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується за кошти ФСС з ТВП, починаючи з шостого дня непрацездатності, за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності.
ЛН, які підлягатимуть оплаті, мають визначатися за принципом, що їх видано у зв’язку зі страховим випадком, який настав у період роботи.
Якщо працівникові, який захворів у період роботи, видано декілька ЛН, а в заключному висновку попереднього ЛН зазначено «Продовжує хворіти», то всі вони вважаються продовженням одного і того самого страхового випадку та підлягають оплаті незалежно від часу його звільнення. У такому разі перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця оплачують згідно з першим ЛН.
Якщо працівникові видано ЛН напередодні дня звільнення (як у наведеному в запитанні випадку), то за рахунок коштів роботодавця має бути оплачено лише два з п’яти перших днів тимчасової непрацездатності (23.05.2012 р. і 24.05.2012 р.), оскільки надалі працівник не перебуватиме в трудових відносинах із підприємством. Порядком № 439 не передбачена оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів підприємства незалежно від звільнення застрахованої особи, на відміну від надання допомоги по тимчасовій непраце­здатності за рахунок коштів ФСС з ТВП, яка компенсується, починаючи з шостого дня непрацездатності (якщо працівник хворітиме й надалі) (абзац перший частини другої ст. 35 Закону № 2240). Водночас працівник у день настання тимчасової непрацездатності (23.05.2012 р.) працював, а тому ЛН за цей день йому оплачуватися не буде, адже він не втрачає заробітну плату через тимчасову непрацездатність.
Отже, якщо під час тимчасової непраце­здатності працівника звільнено на підставі ст. 38 КЗпП, про що видано наказ, підприємство, з яким він перебував у трудових відносинах, зобов’язане буде прийняти й оплатити ЛН, виданий у встановленому порядку:
• за рахунок коштів підприємства — 24.05.2012 р. (23.05.2012 р. не оплачується, оскільки працівнику за цей день нараховано заробітну плату);
• за рахунок коштів ФСС з ТВП — починаючи з 28.05.2012 р. і надалі, якщо працівник хворів більше п’яти днів.
Рішення щодо оплати ЛН приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства.

       

© 2016 Заработная плата