Порядок заполнения листка нетрудоспособности

Ірина ЄРЕМЕНКО,
консультант із питань соціального страхування
у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Порядок заповнення листка непрацездатності ( далі — ЛН) визначає Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України ( далі — МОЗ), Міністерства праці та соціальної політики України ( далі — Мінпраці), Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ( далі — ФСС з ТВП), Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ( далі — ФСС з НВ) від 03.11.2004 р. № 532/274/136-ос/1406 із змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ, Мінпраці, ФСС з ТВП, ФСС з НВ від 24.11. 2006 р. № 774/438/207-ос/719 ( далі — Інструкція).

Заповнення ЛН
у медичному закладі

Бланк ЛН складається з трьох частин: корінця, лицьового та зворотного боків. У медичному закладі заповнюється корінець і лицьовий бік ЛН.

До відома
Листок непрацездатності — це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв’язку з непрацездатністю та отримання  матеріального забезпечення застрахованою особою в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів.
п. 1 Інструкції

Корінець — це відривна частина, яку за­повнює лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою та підписує хворий. Корінець залишається в закла­ді охорони здоров’я. Згідно з п. 2.1–2.3 Інструкції в корінці фіксується (підкрес­люється), чи є цей ЛН « первинним », чи « про­довженням » попереднього. Якщо ЛН є «продовженням», зазначають номер і серію попереднього ЛН. Далі вказують прізвище, повне ім’я та по батькові непрацездатного, місце роботи (повна назва підприємства), дату видачі ЛН, прізвище лікаря, номер ме­дичної картки амбулаторного чи стаціонарного хворого. Особа ставить свій підпис у графі « Підпис одержувача ».
Лицьовій бік бланка ЛН , який видається хворому, також заповнює лікуючий лікар або молодший медичний працівник з медичною освітою. Спочатку зазначається інформація про первинність чи продовження ЛН (підкреслюється слово «первинний» або «продовження» і в разі продовження зазначається номер і серія попереднього ЛН). Ця інформація є дуже важливою для оплати ЛН, оскільки за одним страховим випадком може бути видано кілька ЛН на продовження попередніх, а перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві чи профзахворюванням, за рахунок коштів роботодавця оплачуються лише за першим ЛН.
Якщо працівникові видано кілька «пер­винних» ЛН, перші п’ять днів непрацездатності оплачуються за рахунок коштів робо­тодавця за кожним з них, якщо в заключному висновку ЛН щоразу зазначено, що працівник має стати до роботи. Наступний випадок захворювання незалежно від встановленого діагнозу і дати видачі ЛН вважається іншим страховим випадком.
Відповідно до п. 3.1 Інструкції на лицьовому боці ЛН вказують також:
• повну назву та місцезнаходження закладу охорони здоров’я, що підтверджується штампом і печаткою цього закладу «Для листків непрацездатності» ;
• дату видачі ЛН;
• прізвище, ім’я, по батькові непраце­здатного;
• вік (кількість повних років цифрами);
• стать (підкреслюється);
• місце роботи: назва і місцезнаходження підприємства, на якому працює непраце­здатний (повністю).
Далі вносять дані про первинний (у перший день видачі ЛН) і заключний діаг­нози хворого та шифр діагнозу на підставі Міжнародної статистичної класифікації хво­­роб та споріднених проблем охорони здо­ров’я десятого перегляду, прийнятої 43-ю Всесвітньою асамблеєю охорони здоров’я 01.01.1993 р. ( далі — МКХ-10).
На виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 25.07.2006 р. № 2-А-2-16-1/06 було внесено зміни до п. 3.2 Інструкції, згідно з якими діагнози первинний і заключний та шифр МКХ-10 вказують винятково за письмовою згодою хворого. Якщо такої згоди нема, їх не вказують.
Отже, якщо в ЛН немає інформації про діагноз і шифру захворювання за МКХ-10, це не може бути підставою для відмови в оплаті такого ЛН.
Про причину непрацездатності можна дізнатися за кодом , підкресленим у відповідній графі. Саме за записом у цій графі визначають, який з двох фондів соціального страхування (ФСС з ТВП чи ФСС з НВ) фінансуватиме допомогу по тимчасовій непраце­здатності працівника. Якщо буде підкреслено код « 4 » (нещасний випадок на виробництві), то в графі « Примітка » лікар повинен зазначити дату встановлення нещасного випадку на виробництві. Але цього недостатньо для того, щоб ФСС з НВ профінансував допомогу по тимчасовій непрацездатності, оскільки в разі нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання обов’язковою умовою є наявність актів Н-1, Н-5 і П-4.
Важливою є інформація про призначе­ний лікарем режим (стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо), який зазначається у відповідній графі лицьового боку ЛН. У разі недотримання хворим призначеного режиму лікар повинен записати дату порушення в графі « Відмітки про порушення режиму » і засвідчити цей запис своїм підписом. Зміст порушення викладається в графі «Примітка». До порушень належать, зокрема такі:
• несвоєчасне прибуття на прийом до лікаря, ЛКК або МСЕК;
• алкогольне, токсичне, наркотичне сп’я­­ніння під час лікування;
• вихід на роботу в період хвороби без дозволу лікаря;
• виїзд на лікування в інший заклад охорони здоров’я без відмітки про дозвіл виїзду;
• самовільне залишення закладу охорони здоров’я;
• відмова від направлення на МСЕК.
Запис про порушення режиму є підставою для застосування норми частини другої ст. 36 Закону України «Про загальнообов’яз­ко­ве державне соціальне страхування у зв’яз­ку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ ( далі — Закон № 2240), відповідно до якої в разі порушення без поважних причин встановленого лікарем режиму застрахована особа втрачає право на допомогу по тимчасовій непрацездатності з дня допущення порушення на строк, установлений рішенням комісії (уповноваженого) із соціального страхування.
У випадку несвоєчасного відвідання лікаря, якщо пацієнт визнаний непрацездатним, ЛН продовжується з дня відвідання лікаря. Якщо пацієнта визнано працездатним, то в графі « Стати до роботи » після зазначення числа та місяця робиться запис «З’явився працездатним», а ЛН закривається датою, встановленою лікарем для огляду хворого. Оскільки ця дата не збігається з датою появи працівника на роботі, роботодавець має право розглядати таку різницю в часі як прогул.
Про перебування непрацездатної особи в стаціонарі свідчить запис « Перебував у стаціонарі », де вказуються дати прибуття та виписки зі стаціонарного відділення.
У графі « Перевести тимчасово на іншу роботу » зазначаються дати тимчасового переведення хворого на іншу роботу за ме­дичним висновком, що засвідчується під­писом голови ЛКК і круглою печаткою закладу охорони здоров’я.
Особам, у яких тимчасова непрацездатність настала поза місцем постійного проживання (роботи), ЛН видається за підписом головного лікаря в графі « Видачу листка непрацездатності дозволяю », який засвідчується круглою печаткою закладу охорони здоров’я.
ЛН містить кілька граф, у яких фіксується проходження хворим МСЕК та її висновок. У графі « Направлений у МСЕК » записується дата направлення документів хворого до МСЕК, що підтверджується підписом голови ЛКК. У графі « Оглянутий у МСЕК » зазначається дата огляду хворого. У рядку « Висновок МСЕК » робиться запис про стан здоров’я пацієнта («Визнаний інвалідом … групи та … категорії», «Інвалідом не визнаний, працездатний», «Інвалідом не визнаний, потребує доліковування» ), який голова МСЕК повинен засвідчити своїм підписом і печаткою МСЕК.
У разі визнання хворого інвалідом дата встановлення інвалідності обов’язково вказується в ЛН і має збігатися з днем надходження до МСЕК (реєстрації) документів, необхідних для огляду хворого (п. 3.11 Інструкції). Цією датою ЛН закривається.
Якщо інвалідність не встановлено, але працівника визнано непрацездатним, то на підставі висновку МСЕК ЛН продовжується за рішенням ЛКК закладу охорони здоров’я. Якщо працівника визнано працездатним, то в графі «Стати до роботи» зазначається дата, наступна за датою огляду в МСЕК.
Графа «Звільнення від роботи» заповнюється шляхом внесення послідовних записів про періоди непрацездатності:
• у першій колонці «З якого числа» лікар арабськими цифрами вказує дату видачі ЛН (число, місяць, рік);
• у другій колонці «До якого числа включно» лікар словами записує дату продовження ЛН (число та місяць);
• у третій колонці зазначаються посада та прізвище лікаря (завідувача відділенням або голови ЛКК відповідно);
• у четвертій колонці весь запис засвідчується підписом лікаря та його печаткою.
Число та місяць, коли працівник має вийти на роботу, записують словами в графі «Стати до роботи» . Цей запис засвідчується підписом лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності».
У разі продовження тимчасової непраце­здатності лікар повинен підкреслити слова «Продовжує хворіти» і вказати номер нового ЛН.
У графі «Звільнення від роботи» ЛН, який видається у зв’язку з вагітністю та пологами, одним рядком записують сумарну тривалість відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами і дату відкриття ЛН, а в графі «Стати до роботи» — дату закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Такий ЛН має бути засвідчений підписом лікаря та завідувача жіночої консультації, а для іногородніх жінок — ще й підписом керівника закладу охорони здоров’я та печаткою лікувального закладу. Додаткові дні післяпологової відпустки в разі ускладнення пологів і багатоплідної вагітності оформлюються окремим (додатковим) бланком ЛН, який видається за місцем спостереження вагітної, і як і основний ЛН, затверджується підписом лікуючого лікаря, завідувача жіночої консультації, а для іного­родніх жінок ще й керівником цього медичного закладу (п. 9 Інструкції). Цей ЛН видається на 14 календарних днів, крім жінок, віднесених до І–ІV категорій постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Підставою для його видачі є довідка зі стаціонару медичного закладу, де проходили пологи, яка обов’язково має бути засвідчена підписом головного лікаря та печаткою цього закладу.
Якщо хворого направлено зі стаціонару до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу на доліковування, у графі ЛН «Стати до роботи» робиться запис «Доліковування в санаторно-курортному закладі» і зазначається дата початку путів­ки. У графі «Видано новий листок непрацездатності продовження №» зазначається номер нового ЛН, який заповнюється в цьому ж закладі охорони здоров’я. У графі «Причина непрацездатності» нового ЛН підкрес­люється «захворювання загальне — 1» , у графі «Режим» записується «Санаторний» , у графі «Звільнення від роботи» у першій колонці («З якого числа» ) зазначається дата початку путівки. У правому верхньому куті ЛН ставиться печатка закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності» . Надалі такий ЛН оформлюється в реабілітаційному відділенні санаторно-курортного закладу.
У графі «Перебував у стаціонарі» зазначають дати госпіталізації та виписки з реабілітаційного відділення. У графі «Звільнення від роботи» у другій колонці «До якого числа включно» зазначається дата виписки. У графі «Стати до роботи» словами пишуть число та місяць, з якого потрібно працівнику стати до роботи, зазначають посади, прізвища лікаря та завідувача реабілітаційного відділення. Їхні підписи засвідчуються круглою печаткою санаторно-курортного закладу. Якщо тимчасова непрацездатність триває, то підкреслюється «Продовжує хворіти».
У разі направлення хворого на протезування в умовах стаціонару протезно-орто­педичного підприємства в графі «Причина непрацездатності» підкреслюється «Орто­педичне протезування — 9» , у графі «Перебу­вав у стаціонарі» , крім дати, ставиться відмітка протезно-ортопедичного підприємства, а в графі «Звільнення від роботи» вказуються дати початку та закінчення протезування з урахуванням часу проїзду.
На бланку ЛН допускається не більше двох виправлень. Виправлення підтверджуються записом «Виправленому вірити» , підписом лікуючого лікаря та печаткою закладу охорони здоров’я «Для листків непрацездатності». Пункти 2, 4 графи «Причина непрацездатності» виправленню не підлягають (п. 3.3 Інструкції).
Номери бланків ЛН, дати видачі, продов­ження, дати відвідування лікаря, виписки на роботу обов’язково фіксують у медичній картці амбулаторного чи стаціонарного хворого.
У разі втрати ЛН лікуючим лікарем видається дублікат ЛН за умови надання особою довідки з місця роботи про те, що виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за цим ЛН не проводилася. У верхньому правому куті ЛН зазначається «дублікат» , у графі «Звільнення від роботи» одним рядком записується весь період непрацездатності, що засвідчується підписом і печаткою лікуючого лікаря та голови ЛКК. У медичній картці амбулаторного чи стаціонарного хворого робиться запис із зазначенням номера дубліката ЛН (п. 12 Інструкції).
Порядок заповнення ЛН на підприємстві, а також докладний приклад заповнення всіх трьох частин ЛН буде розглянуто  в наступному номері журналу.

© 2016 Заработная плата