Розмір зарплати працівника-іноземця

Запитання: 
Заробітна плата працівника-іноземця має становити не менше 37 230 грн. Чи не буде порушенням, якщо такій особі встановити заробітну плату в меншому розмірі, наприклад, у разі роботи з неповним робочим днем?
Відповідь: 
Відповідно до частини першої ст. 42 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI (далі — Закон № 5067) роботодавці мають право на застосування праці іноземців та осіб без громадянства на території України на підставі дозволу, який видається службою зайнятості. Згідно з частиною третьою ст. 421 Закону № 5067 з 27.09.2017 р. отримати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства роботодавці можуть за умови виплати їм заробітної плати в розмірі не менше: п’яти мінімальних заробітних плат — іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах, визначених у ст. 34, 36, 37, 39, 41, 43, 48 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 р. № 1060-XII (посилання на ці статті не є актуальними, адже цей Закон втратив чинність); 10 мінімальних заробітних плат — для всіх інших категорій найманих працівників. Як відомо, для отримання дозволу на застосування праці іноземців роботодавець повинен подати до служби зайнятості відповідний перелік документів. Серед них: копія проекту трудового договору (контракту) з іноземцем, посвідчена роботодавцем. Водночас після укладання трудового договору (контракту), який необхідно укласти не пізніше як за 90 календарних днів з дати видачі дозволу, у 10-денний строк роботодавець зобов’язаний надати до служби зайнятості його засвідчену копію. Також подання засвідченої копії трудового договору (контракту) з працівником-іноземцем передбачено й у разі продовження дії дозволу. Нагадаємо, що в трудовому договорі передбачено розділ щодо оплати праці, в якому встановлюється розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника. Отже, розмір заробітної плати обумовлюється та затверджується на початковому етапі та не може бути меншим, ніж передбачений законодавством. Оскільки КЗпП регулює трудові відносини всіх працівників, на підданого іншої країни, трудові відносини якого укладені згідно із законодавством, вони також розповсюджуються. Так, відповідно до ст. 56 КЗпП за угодою між працівником та роботодавцем може встановлюватись як під час прийняття на роботу, так і згодом неповний робочий час. Тобто це стосується як неповного робочого дня, неповного робочого тижня, так і неповного робочого дня за неповного робочого тижня. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Тому, щоб не порушувати цих правил, в разі укладання трудового договору з іноземцем, умовами якого встановлено неповний робочий день, неповний робочий тиждень або неповний робочий день за неповного робочого тижня, праця має оплачуватися пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Такої ж думки дотримуються й фахівці Державної служби України з питань праці в листі від 29.11.2017 р. № 5418/4/4.2-ЗВ-17.

       

© 2016 Заработная плата