Визначаємо по-новому середню зарплату для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та «декретних»

Журнал «Заработная плата» спільно з Лівобережною міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення ФСС з ТВП провів пряму телефонну лінію на тему «Визначаємо по-новому середню зарплату для оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та «декретних». На запитання відповідала Ольга Леонідівна САРАЖИНСЬКА, завідувач фінансово-бюджетним відділом — головний бухгалтер Лівобережної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

 
Як заповнити розділ зворотного боку листка непрацездатності «Довідка про заробітну плату», враховуючи те, що бланком передбачено розрахунковий період тривалістю шість місяців?
 
Ольга Леонідівна: Не буде порушенням розділ листка непрацездатності «Довідка про заробітну плату» не заповнювати, а до листка непрацездатності додати розрахунок середньої заробітної плати за 12 місяців, засвідчений підписом керівника і головного бухгалтера та печаткою підприємства. До речі, робити так давала змогу попередня редакція Порядку № 1266 у разі автоматизованого розрахунку заробітної плати. У новому Порядку, на жаль, цієї норми не має.
 
Якщо з 26.06.2015 р. до 09.07.2015 р. відкрито листок непрацездатності, то середньоденна заробітна плата розраховується відповідно до попередньої редакції Порядку № 1266 чи вже за оновленими правилами?
 
О. Л.: Постанова КМУ від 26.06.2015 р. № 439, якою внесено зміни до постанови КМУ «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням» від 26.09.2001 р. № 1266 була опублікована в газеті «Урядовий кур’єр» від 04.07.2015 р. № 119, і того ж дня набрала чинності. Тому для страхових випадків, що настали до 04.07.2015 р. і продовжуються після цієї дати, середню заробітну плату слід обчислювати, використовуючи попередню редакцію Порядку № 1266. Якщо страховий випадок настав 04.07.2015 р. і пізніше, застосовують оновлену редакцію Порядку № 1266.
 
Якщо листок непрацездатності видано 13.07.2015 р., за період хвороби з 03.07.2015 р. до 13.07.2015 р. включно, то середньоденна заробітна плата розраховується на підставі оновленої редакції Порядку № 1266?
 
О. Л.: У випадку стаціонарного лікування працівника листок непрацездатності видають за весь період стаціонарного лікування під час виписки. Якщо він виданий після 04.07.2015 р., але період тимчасової непрацездатності почався до цієї дати, то оплачувати його слід згідно з попередньою редакцією Порядку № 1266.
 
Чи виключаються з розрахункового періоду для обчислення середньоденної заробітної плати для оплати листка непрацездатності по вагітності та пологах дні державних свят?
 
О. Л.: Середньоденна заробітна плата обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати, на яку нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин. Календарними днями, не відпрацьованими з поважних причин, вважаються:
• періоди тимчасової непрацездатності;
• час перебування у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
• час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним вис­новком;
• час перебування у відпустці без збереження заробітної плати.
Святкові та неробочі дні не належать до поважних причин, наведених у Порядку № 1266, а тому не підлягають виключенню з розрахункового періоду.
 
Як для розрахунку середньоденної заробітної плати враховувати дні щорічної основної відпустки та суму відпускних?
 
О. Л.: Виключається з розрахункового періоду час перебування у відпустці без збереження заробітної плати. А дні перебування працівника в оплачуваній відпустці не підлягають виключенню з розрахункового періоду, оскільки відсутність працівника на роботі через щорічну основну відпустку не належить до поважних причин, перелік яких наведено у п. 3 Порядку № 1266. Суми відпускних беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати, оскільки включаються до фонду додаткової заробітної плати відповідно до п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати.
 
Як розрахувати кількість календарних днів зайнятості розрахункового періоду за  роботи протягом непов­ного робочого тижня/дня?
 
О. Л.: Оскільки розрахунковий період, який на підставі оновленого Порядку № 1266 визначається в календарних днях, сума страхових виплат застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті згідно з п. 2 Порядку № 1266. Отже, період тимчасової непрацездатності застрахованих осіб підлягає оплаті за календарні дні хвороби: графік роботи підприємства або індивідуальний графік роботи застрахованої особи значення не мають.
 
Яким чином виключити з розрахун­кового періоду дні хвороби працівника, якщо за попередньою редакцією Порядку № 1266 допомога по тимчасовій непрацездатності виплачена за робочі дні?
 
О. Л.: Середньоденна заробітна плата обраховується шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати на кількість календарних днів зайнятості в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин (п. 3 оновленого Порядку № 1266). Періоди тимчасової непрацездатності застрахованої особи вважаються такими, що не відпрацьовані з поважних причин, а тому календарні дні хвороби підлягають виключенню з розрахункового періоду.
 
Як включити до розрахункового періоду червень 2015 р., якщо працівник хворів із 1 до 14 червня включно, а решту місяця відпрацював та отримав заробітну плату?
 
О. Л.: Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду (абзац другий п. 3 Порядку № 1266). Оскільки працівник хворів частину місяця, то червень не виключається з розрахункового періоду. Підлягають виключенню лише календарні дні хвороби. 
В обчисленні середньої заробітної плати братиме участь заробітна плата, нарахована за відпрацьовані дні червня, а в розрахунковий період ввійдуть 16 календарних днів місяця.
 
Як ураховувати одноразові виплати для обчислення середньоденної заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності?
 
О. Л.: В оновленій редакції Порядку № 1266 норма стосовно врахування пропорційно відпрацьованому часу заохочувальних і компенсаційних виплат, що мають разовий характер, якщо застрахована особа частину місяця в розрахунковому періоді не відпрацювала з поважних причин, вилучена, оскільки середня заробітна плата розраховується, виходячи з календарних днів зайнятості (абзац перший п. 3 Порядку № 1266). До розрахунку середньої заробітної плати включається нарахована за розрахунковий період заробітна плата, на яку нарахований ЄСВ, тож одноразові виплати, що належать до фонду оплати праці, враховуються в повному розмірі.
 
Як урахувати суму перехідних відпускних у розрахунку середньоденної заробітної плати: всю суму в місяці нарахування та сплати ЄСВ, чи поділити пропорційно дням, за які вона нарахована? Наприклад, якщо 20.05.2015 р. були виплачені відпускні за період із 25.05.2015 р. до 21.06.2015 р. включно, то суму відпускних за 27 днів включити до заробітної плати травня чи віднести за сім календарних днів до заробітної плати травня, а за 20 календарних днів — до заробітної плати червня?
 
О. Л.: Суми відпускних беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати, оскільки належать до фонду додаткової заробітної плати, але вони можуть нараховуватись і за майбутні періоди. В таблиці 6 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам» суми, нараховані за дні щорічних і додаткових відпусток, уносяться до графи 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати (доходу) (всього з початку звітного місяця)» із зазначенням місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки в цьому місяці. Суми, що припадають на дні відпустки наступних місяців, включаються до поля наступних місяців і відображаються в окремих рядках за першим рядком. Тож для розрахунку середньоденної заробітної плати слід розподіляти суми відпускних за місяцями, за календарні дні яких вони нараховані.
Якщо оплата праці нараховується за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок тощо, вона відображається у фонді оплати праці того місяця, в якому були здійснені нарахування відповідно до пп. 1.6.2 Інструкції зі статистики заробітної плати.
 
Як провести оплату відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, якщо застрахована особа працює неповний робочий день і її заробітна плата менша мінімальної?
 
О. Л.: Оскільки на підставі частини п’ятої ст. 8 Закону про ЄСВ, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої платнику, та ставки ЄСВ. Таким чином, роботодавець зобов’язаний доплачувати суму ЄСВ до мінімального розміру. А частиною другою ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на час настання страхового випадку. 
Таким чином, вагітним жінкам, які отримують заробітну плату, меншу за мінімальний розмір, гарантовано право отримати допомогу по вагітності та пологах у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку, в розрахунку на місяць. Для визначення суми допомоги по вагітності та пологах у якості місяця застосовується середньомісячна кількість календарних днів — 30,44. Ця норма використовується як у випадку повної, так і неповної зайнятості застрахованої особи (детальніше — див. с. 79; прим. ред.).
 
Як розрахувати середньоденну заробітну плату для обчислення допомоги по вагітності та пологах працівниці, яка прийнята на роботу вперше з 12.03.2015 р. із посадовим окладом у розмірі 1260,00 грн, а листок непраце­здатності їй відкрито з 16.07.2015 р.?
 
О. Л.: Пункт 29 Порядку № 1266 передбачає таке обмеження: якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування страховий стаж застрахованої особи менше шести місяців, то середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах визначається, виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку. 
В липні поточного року встановлено мінімальну заробітну плату  — 1218,00 грн — це і буде нижня межа для розрахунку. Тому верхня — 2436,00 грн (2 × 1218,00). Нарахована заробітна плата працівниці — у встановлених межах. Тож у цьому випадку слід обраховувати допомогу по вагітності та пологах із фактичної заробітної плати застрахованої особи (детальніше — див. с. 79; прим. ред.).
 
Чи застосовувати обмеження, внесене п. 29 Порядку № 1266, до заробітної плати працівниці, яка захворіла, не відпрацювавши шести місяців після виходу з відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?
 
О. Л.: Обмеження, запроваджене п. 29 Порядку № 1266, застосовується, якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців. 
Нагадаємо, що страховий стаж — це період, протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини. Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески, виходячи з розміру мінімального страхового внеску. А тому підстав для застосування обмеження немає. Середня зарплата для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається, виходячи з нарахованої заробітної плати, з урахуванням обмеження, накладеного п. 4 Порядку №1266: середньоденна зарплата, обрахована для розрахунку матеріального забезпечення, не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ із розрахунку на календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (детальніше — див. с.  79; прим. ред.).
 
Яким чином застрахована особа може підтвердити свій страховий стаж? Чи може роботодавець отримати відомості з Державного реєс­тру за­галь­нообов’язкового державного соціального страхування?
 
О. Л.: Якщо застрахована особа протягом 12-місячного періоду перед настанням страхового випадку мала страховий стаж, набутий в іншого роботодавця, то їй необхідно звернутись до органу ПФУ за місцем своєї реєстрації для отримання довідки про підтвердження стажу, пред’явивши:
• паспорт,
• довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтва про загальнообов’язкове соціальне страхування
Роботодавці мають право отримувати інформацію лише про застрахованих осіб, які перебувають із ними в трудових відносинах, і винятково за період перебування особи в трудових відносинах із ними.
 
Якщо працівниця надала довідку ОК-5, то чи слід бухгалтеру включати до розрахунку середньої заробітної плати зарплату застрахованої особи, нараховану попереднім роботодавцем?
 
О. Л.: Відповідно до п. 25 Порядку № 1266 розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (із першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Тож немає підстав обраховувати середню заробітну плату сумарно за всіма місцями роботи у 12-місячному періоді. Попередньою редакцією Порядку № 1266 було враховано інтереси застрахованих осіб, які часто змінюють місце роботи і в страховому стажі яких є перерви: в разі нарахування допомоги по вагітності та пологах їм була надана можливість обчислювати середню заробітну плату за декількома місцями роботи сумарно. Тепер цю норму скасували.

       

© 2016 Заработная плата