Щодо комісії за зняття готівки, то на сьогодні більшість банків не встановлюють її за зняття готівки із зарплатних карток як свого банку, так і інших. Зазвичай такі банки належать до мережі банків-партнерів. Залишилися одиниці банків, що не входять до цієї мережі, та банки за кордоном, які беруть комісію за зняття готівки з картки клієнта. Але навіть якщо якимось банком і встановлено сплату такої комісії, то вона стягується з власника карткового рахунку в межах договірних відносин між ним та банком. Підприємство ці відносини та операції за ними не контролює і, відповідно, не зобов’язане покривати витрати фізособи — власника рахунку, в т. ч. суму комісії. Що стосується комісії за перерахування/зарахування коштів, коли підприємство відкриває в обраному банку зарплатний проект, то, як правило, в договорі з банком передбачається, що комісії за зарахування коштів від роботодавця на карткові рахунки працівників у межах такого зарплатного проекту оплачуються роботодавцем. Такі комісії називаються «послугами банку», і на підтвердження їх оплати підприємству в кінці кожного місяця надається відповідний первинний документ — банківська виписка. Працівники при цьому не втрачають зі своєї зарплати жодної копійки. У той же час зарахування коштів на картковий рахунок працівника, відкритий не в межах зарплатного проекту, супроводжується утриманням з такого рахунку банківської комісії, через що працівник втрачає певну суму своєї зарплати (оскільки саме її перераховує підприємство). Тому, з одного боку, очевидна певна «несправедливість», оскільки за частиною п’ятою ст. 24 Закону про оплату праці в разі виплати заробітної плати через установи банків або шляхом поштового переказу оплата послуг в обов’язковому порядку здійснюється за рахунок роботодавця. При цьому не обумовлюється, на яку картку — в межах зарплатного проекту чи ні — виплачується зарплата працівника. Отже, теоретично підприємство має право оплачувати суму комісії за перерахування коштів на картку працівника не в межах зарплатного проекту. Але яким чином? Щоб перераховувати комісію напряму банку, підприємству необхідно вступити з ним у договірні відносини і обумовити, що воно оплачуватиме суму банківської комісії за конкретного працівника. Якщо перераховувати більшу суму коштів (з урахуванням комісії банку), то ви- ходить теж не все просто. Так, навіть якщо підприємство обчислить, яку точно суму слід перераховувати працівнику, щоб її вистачало ще й на комісію, і додаватиме її до суми зарплати, то загальна сума не збігатиметься з тією, що розрахована до виплати за розрахунково-платіжною відомістю, і в працівника щомісяця виходитиме переплата по заробітній платі. Ще одне запитання: як оподатковувати таку донараховану суму? В Інструкції зі статистики заробітної плати про таку виплату не йдеться в жодному з розділів, тому невідомо, який стосунок вона має до фонду заробітної плати. Чи можна вважати її додатковим благом? З одного боку, під час виплати зарплати всім іншим працівникам підприємство також оплачує комісію банку. Однак, з іншого боку, працівник самостійно вирішив отримувати зарплату не в банку за умовами зарплатного проекту, а в іншому, чим створив собі додаткові витрати, які тепер підприємство йому компенсуватиме. А компенсацію витрат фізичної особи можна розглядати як додаткове благо. У будь-якому випадку якщо сума комісії донараховується до зарплати, то, швидше за все, її потрібно оподатковувати щонайменше ПДФО та ВЗ. Як бачимо, виникає багато незрозумілих питань, на які немає чіткої відповіді. Тому з метою запобігання в подальшому непорозумінням з контролюючими органами під час перевірок порадьте працівнику отримувати зарплату в тому банку, де й усі працівники, або в касі підприємства, щоб не втрачати власні кошти.