У п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100, зазначено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Як бачимо, у ньому йдеться про підвищення тарифних ставок і посадових окладів без жодної «прив’язки» такого підвищення чи то до зміни рівня мінімальної зарплати, чи то до рівня мінімальної зарплати загалом. Тому якщо в розрахунковому періоді відбулося підвищення тарифних ставок і посадових окладів, підприємство має коригувати виплати, що враховуються під час обчислення середньої зарплати, за проміжок часу до підвищення, на коефіцієнт їх підвищення, який визначається шляхом ділення «нового» окладу на «старий». На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.