Оплата праці операторів котельних здійснюється відповідно до чинних нормативно-правових актів, зокрема Умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та соціального захисту населення, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 р. № 308/519 (далі — Умови № 308). Згідно з пп. 2.2.22 цього документа операторам (машиністам) котелень установлено такі тарифні розряди (додаток 1 до постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 р. № 1298; далі — Постанова № 1298). Робота працівників, які обслуговують опалювальні системи, має сезонний характер, хоча самі роботи такими не є. Як правило, з працівниками, яких приймають на роботу на час опалювального сезону, укладають строкові трудові договори. Нагадаємо, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Щодо матеріальної допомоги зазначимо, що відповідно до п. 4 Постанови № 1298 та п. 5.11 Умов № 308 керівникам закладів надано право в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах, надавати працівникам матеріальну допомогу, у т. ч. на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання. Також під час визначення суми матеріальної допомоги візьміть до уваги таке: для виплати вказаної допомоги приймається до розрахунку посадовий оклад, затверджений у штатному розписі з урахуванням усіх підвищень. Умови та порядок надання матеріальної допомоги поширюються на всі категорії працівників закладів охорони здоров’я, у т. ч. на операторів котельних, які працюють за строковим договором, якщо зазначена виплата передбачена таким працівникам колективним договором (угодою). Матеріальну допомогу зазвичай надають працівникам в разі їх скрутного фінансового становища, до щорічної основної відпустки (на оздоровлення), у зв’язку з народженням дитини, на лікування тощо. Матеріальна допомога не є обов’язковою виплатою й виплачується за наявності коштів. Керівник закладу приймає рішення про надання працівникові матеріальної допомоги з огляду на обсяг фонду заробітної плати. Розмір такої допомоги не може перевищувати посадового окладу (ставки заробітної плати) конкретного працівника, за винятком суми матеріальної допомоги на поховання. На виплату матеріальної допомоги керівник бюджетної установи може спрямовувати також кошти, збережені завдяки економії фонду заробітної плати в певний період. Ураховуючи реальні фінансові можливості відповідного бюджету, а також положення колективного договору, у розрахунках до кошторису, колективному договорі конкретизують розміри окремих видів матеріальної допомоги, передбачених нормативними актами. Зокрема, така допомога може бути надана і в меншому розмірі. Матеріальна допомога виплачується за заявою працівника, наприклад, у разі скрутного матеріального становища, у зв’язку з тривалою хворобою. Рішення про надання такої матеріальної допомоги ухвалюється керівником закладу зважаючи на обставини, викладені в заяві працівника, за наявності коштів на цю мету. Як бачимо, рішення про надання матеріальної допомоги працівникові, зокрема якщо він працює за строковим трудовим договором, приймає керівник закладу охорони здоров’я з огляду на обсяги фонду оплати праці. Обмежень щодо надання матеріальної допомоги за певними категоріями працівників не встановлено.