У разі смерті працівника бухгалтеру насамперед необхідно розрахувати суму, яка належить йому до виплати. Як правило, такому працівнику виплачують заробітну плату за відпрацьований до дати смерті час, компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки, за наявності листка непрацездатності — здійснюють оплату за перші п’ять днів хвороби за рахунок коштів підприємства та виплачують допомогу від ФСС, допомогу на поховання від ФСС та від підприємства тощо. Майже всі ці виплати (крім допомоги на поховання) є базою для нарахування ЄСВ. І оскільки в такому випадку одразу нараховується багато виплат, слід пам’ятати про максимальну величину бази нарахування ЄСВ, яка дорівнює 25 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом. У 2017 р. ця величина становить: 40 000,00 грн — з 01.01.2017 р. по 30.04.2017 р.; 42 100,00 грн — з 01.05.2017 р. по 30.11.2017 р.; 44 050,00 грн — з 01.12.2017 р. по 31.12.2017 р. У звітності з ЄСВ щодо померлого працівника відображають: у таблиці 5 додатка 4 — інформацію про зміни в трудових відносинах з ним, а в таблиці 6 додатка 4 — виплати, нараховані померлому працівнику. Зокрема: у таблиці 5: у реквізитах 9 та 10 — зазначають відповідно індивідуальний податковий номер та прізвище, ім’я й по батькові померлого працівника; у реквізиті 11 «Період трудових відносин…» — у графі «Дата закінчення» проставляють дату смерті, яка береться зі свідоцтва про смерть; у реквізиті 13 «Підстава для припинення трудових відносин» вибирається автоматично із довідника, який розроблено згідно з КЗпП, у разі якщо в довіднику не зазначено статтю звільнення, проставляється «інше»; у таблиці 6: реквізити 5 –14 заповнюють у загальному порядку; у реквізиті 15 — проставляють фактичну кількість календарних днів перебування померлого працівника у трудових відносинах з урахуванням дня його смерті; реквізит 19 — не заповнюють, оскільки донарахування до мінімальної зарплати в разі смерті працівника не проводиться.