Відповідно до частини першої ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV (далі — Закон № 1105) підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі визначені в Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженій наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455). Згідно з п. 1.14 цієї Інструкції в разі втрати листка непрацездатності за рішенням ЛКК лікувально-профілактичного закладу, в якому його видано, видається новий листок непрацездатності з позначкою «дублікат» на підставі довідки з місця роботи про те, що за період тимчасової непрацездатності виплата застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності не здійснювалась. Отже, дублікат листка непрацездатності є такою ж підставою для оплати, як і листок непрацездатності. Згідно з частиною п’ятою ст. 32 Закону № 1105 застрахована особа має право на отримання матеріального забезпечення за листком непрацездатності, якщо звернення за його призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців із дня відновлення працездатності. При цьому не одержане застрахованою особою своєчасно матеріальне забезпечення виплачується за минулий час у розмірі, встановленому на час настання страхового випадку (абзац другий частини четвертої ст. 32 Закону № 1105). Таким чином, у випадку, що розглядається, дублікат листка непрацездатності підлягає оплаті в розмірі, який обчислюється на час настання тимчасової непрацездатності (станом на 25.10.2017 р.).