Питання оподаткування витрат, здійснених орендарем на техобслуговування та ремонт орендованого майна (у наведеному випадку — автомобіля), не нове, але прямої відповіді на нього немає ні в ПКУ, ні в роз’ясненнях податківців. На думку автора, в ситуації, що розглядається, оподатковуваний дохід у орендодавця-працівника не має виникати. У запитанні вказано, що за договором оренди витрати на техобслуговування та ремонт автомобіля покладалися на орендатора (підприємство), що, у свою чергу, відповідає вимогам ЦКУ. Так, згідно з частиною першою ст. 801 ЦКУ наймач (орендар) зобов’язаний підтримувати транспортний засіб у належному технічному стані. Витрати, пов’язані з використанням транспортного засобу, в т. ч. зі сплатою податків та інших платежів, несе орендар (частина друга ст. 801 ЦКУ). Поточний ремонт речі, переданої в найм (оренду), провадиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша ст. 776 ЦКУ). Отже, і згідно з договором, і згідно з нормами ЦКУ обов’язок здійснення витрат на техобслуговування та ремонт автомобіля в період оренди покладається на орендаря. Якщо він вчасно не пройде техобслуговування або не виконає необхідний ремонт автомобіля, це призведе до того, що він не зможе ним користуватися. Тому, по суті, орендар ці витрати здійснює для себе. Це дає підстави вважати, що в разі повернення автомобіля з оренди в орендодавця не може виникати доходу у вигляді суми витрат на ремонт автомобіля, виконаний у період, коли він ним не користувався, оскільки і за законом, і за договором він не зобов’язаний був нести ці витрати. Можливо, за договором оренди орендарю дозволялося виконувати роботи з поліпшення деяких характеристик автомобіля, вартість яких (за наявності підтвердних документів) орендодавець потім повинен відшкодувати орендарю під час повернення автомобіля. Це логічно й зрозуміло, оскільки в результаті поліпшення зростає вартість автомобіля, і в майбутньому він може принести своєму власнику економічну вигоду, тому він і повинен оплатити такі інвестиції в автомобіль. Але якщо орендодавець за якихось причин відмовиться компенсувати вартість робіт з поліпшення, суму витрачених на це коштів можна розглядати як дохід у вигляді безоплатно отриманих товарів/послуг (додаткове благо, пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ) і, відповідно, оподатковувати із застосуванням «натурального» коефіцієнта.