Додаткова відпустка працівникам, віднесеним до категорій 1 і 2, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (так звана «чорнобильська» відпустка), надається щороку на 14 робочих (16 календарних) днів згідно з п. 22 ст. 20 і п. 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-XII. Підставою для її надання є заява працівника, до якої він має додати копію відповідного посвідчення. До особливостей надання «чорнобильської» відпустки можна віднести те, що така відпустка: не пов’язана з робочим процесом і надається незалежно від часу роботи на підприємстві у зручний для працівника час; має бути використана протягом поточного календарного року, перенесення її на наступний рік не допускається; не підлягає продовженню на святкові та неробочі дні; надається за рахунок коштів державного бюджету на підставі програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; не підлягає грошовій компенсації в разі її невикористання, в тому числі під час звільнення. Оскільки витрати на оплату «чорнобильських» відпусток відшкодовуються органом соціального захисту населення, підприємство щороку має подавати такому органу графік відпусток працівників-«чорнобильців» та розрахунок витрат на виплату відпускних. Це свідчить про те, що на підприємстві розробляється окремий графік для використання саме «чорнобильських» відпусток. А включати чи ні ці відпустки до загального графіка відпусток, кожне підприємство вирішує самостійно, зважаючи на те, що законодавством не встановлено ані форми такого графіка, ані порядку його складання.