У разі запровадження підсумованого обліку робочого часу виникають об’єктивні труднощі, причина яких полягає в тому, що на законодавчому рівні регулювання цього виду обліку робочого часу обмежується визначенням сфери та умов його введення. І ситуації щодо окремих трудових правовідносин, які виникають у практичній роботі, вирішуються з урахуванням загальних принципів правового регулювання, у т. ч. з використанням відповідних методичних рекомендацій.

З урахуванням затверджених методичних рекомендацій склалося так, що можливі згідно із законодавством неявки працівників (відпустки, тимчасова непрацездатність тощо) враховуються за днями, що припадають на цей період, за затвердженим на підприємстві графіком роботи за календарем 5- або 6-денного робочого тижня. При цьому за затвердженим графіком конкретного працівника час неявок не враховується. Це спотворює фактичні дані про робочий час, пов’язані з підрахунком надурочних годин і недопрацювань.

Водій вантажного автомобіля простоює не з власної вини, а через несправність автомобіля. Чи може він на період ремонту працювати на іншому автомобілі? Так, може… Але відразу ж постають запитання: а якщо той іншої вантажопідйомності або іншого типу? Як нараховувати водію зарплату, якщо за роботу на іншому автомобілі встановлено іншу тарифну ставку? Чи потрібно оформлювати якісь додаткові документи в такому разі чи достатньо подорожнього листа на інший автомобіль з прізвищем водія? Відповіді на ці запитання — в статті

Без всебічного розгляду теми про заміну працівників, відсутніх у трудовому процесі, питання організації підсумованого обліку робочого часу не можна вважати вирішеними. Про це свідчать листи читачів. Тож у статті систематизовано прийнятні в практиці роботи положення про заміну відсутніх працівників, а також представлені управлінські рішення з таких видів заміни, як організація підмінних змін, з їх документуванням

У попередньому номері журналу були розглянуті питання регулювання оплати праці за підсумованого обліку робочого часу порівняно з поденним обліком. У цій статті автор приділяє увагу документуванню прийнятих рішень

У № 4/2018 були розглянуті теоретичні питання, пов’язані зі зниженням тарифних ставок (окладів) на підприємстві. На завершення цієї теми наводимо приклади документів, які слід підготувати в таких випадках як за наявності колективного договору, так і за його відсутності

У разі погіршення фінансового становища підприємства зниження тарифних ставок (окладів) усім працівникам може стати крайнім заходом для скорочення виробничих витрат. Це рішення слід підготувати так, щоб зниження тарифних ставок (окладів) з розумінням приймалося трудовим колективом підприємства і в той же час не порушувало норм трудового законодавства. Про те, як це зробити, які локальні документи слід підготувати підприємству — в статті

Ненормований робочий день — це один з факторів ефективності трудового процесу для керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, а також для водіїв автотранспортних засобів. У системі регулювання трудових відносин наявна нормативна база щодо ненормованого робочого дня не відповідає широті застосування цього режиму робочого часу, адже розроблено лише рекомендації з питань надання відпусток у разі роботи з ненормованим робочим днем, а не умов його застосування, обліку робочого часу тощо. Про регуляторні положення

Для багатьох роботодавців є актуальними питання стосовно документального оформлення та розрахунків з працівниками, призваними на строкову військову службу та військову службу осіб, які мають офіцерські звання. Про це — у статті

У журналі «Заробітна плата» № 2/2018 розглядалися питання нормативного регулювання атестації робочих місць за умовами праці. У цій статті — про документальне оформлення атестації